Сенсаційна заява Посла України у США щодо війни в Україні (ВІДЕО)
«Не говоріть про зброю. Краще здивуємо наших ворогів», - Оксана Маркарова, з м. Рівне, показала «вищий пілотаж» у дипломатії
Рівнянка, Посол України у США Оксана Маркарова натякнула на те, що зброя, яку надасть США, «здивує» путіна. Також Маркарова повідомила про біженців, яких зможе прийняти Америка. Тож як та над чим цілодобово працює українське посольство у США - читайте у розлогому інтерв'ю «Українській правді».
«У нас наперед були підготовлені різні варіанти дій на всі сценарії розвитку подій, які могли бути. На жаль, стався найгірший»
– 24-те лютого. Як ви дізналися про те, що почалась повномасштабна війна? Як стежили за тим, що відбувалося саме в той день?
– Коли все почалося, у нас тоді був вечір 23 лютого. Я була на одній із подій, присвячених ситуації в Україні…
…Трошки повернемося спочатку назад. Ми багато місяців до цього активно займалися просуванням нашої публічної позиції, наративів, які мали працювати над тим, щоб стримати Путіна від повномасштабної війни.
Насправді дуже помічною виявилася стратегія, яку президент і міністр Кулеба затвердили раніше.
Ми працювали в трьох напрямках: стримання політичне, стримання економічне – напрацювання санкцій, та стримання військове – посилення військової допомоги.
23-го лютого ввечері в мене був один із виступів перед дуже впливовою жіночою аудиторією. Велике зібрання, на якому я робила публічний виступ.
Приблизно о десятій годині вечора він завершився. Їхала додому, коли дізналася про те, що очікується звернення так званого президента Путіна.
Це вже було після того, як 21-го лютого було оголошено про визнання псевдореспублік. І після того, як 22-го лютого було надано дозвіл на введення військ.
На жаль, було зрозуміло, до чого все йде. Було зрозуміло, що ми за хвилини чи за години до початку війни.
Приїхала додому. Тоді ще чоловік був тут зі мною. Поцілувала дітей.
Отримала інформацію про те, що «гаряча фаза» війни розпочалась. Зібралася і поїхала в посольство, в якому вже зібралися всі працівники. Фактично з того моменту ми перейшли на військовий режим. Працюємо 24/7.
– Якою є робота українського посольства в умовах війни?
– Перше – немає часових обмежень. Як правило, усі закордонні дипломатичні установи – це робота 24/7. Де б ти не був, ти представляєш свою країну. І це стосується не лише посла, це стосується кожного співробітника.
Тому ти, незалежно чи дітей відвозиш у школу, чи пішов у церкву, чи ще щось – ти представляєш свою країну.
Посольство постійно працює. Особливо, зважаючи на різницю в часі. Ми повинні бути на зв’язку і тоді, коли працює Америка, і тоді, коли працює Україна. Ми організували чергування, щоб забезпечити безперебійну роботу.
Друге – ми змінили внутрішній формат роботи. Тому що, незалежно від того, хто чим займається, ми всі зараз солдати однієї української дипломатичної армії.
До війни могло бути так: хтось з економічної дипломатії, хтось ще з якоїсь дипломатії, а зараз ми всі займаємося, чим можемо, і допомагаємо один одному. Немає чіткого розмежування.
Третя відмінність від мирної роботи – ми всі стали менш дипломатичними. Я вважаю, що інакше і не можна. Знову ж таки, ми завжди тут нагадуємо, що війна у нас розпочалася в 2014 році. Ця війна не припинялася.
Для мене було неприпустимим, наприклад, знаходитися в одному приміщенні з будь-яким представником російського посольства в Америці і ніколи такого не траплялося впродовж усього 2021 року.
Однак після початку повномасштабної війни, оскільки я, окрім того, що посол у Сполучених Штатах, ще представляю Україну в Організації американських держав, тобто там, де навіть у Zoom десь з’являвся представник Російської Федерації, я абсолютно недипломатично висловлювала свою позицію.
Так, я – посол, але я також громадянка України, на яку Росія напала і веде абсолютно несправедливу війну та робить військові злочини.
Тому ми, звичайно, відповідаємо всім правилам, які поширюються на дипломатів. Але є речі, де, як на мене, необхідно висловлювати свою позицію абсолютно чітко, без всіляких напівтонів.
«Ми працюємо над усім можливим потенційним озброєнням»
– Щорічне звернення президента Байдена до Конгресу «Про стан справ у країні». Ви так само були на цьому виступі, сиділи поруч з першою леді. Можливо розкажете, що відбувалося за кулісами?
– State of the Union – щорічне послання президента – це велика подія в Сполучених Штатах. Це подія, яку показують по всіх телеканалах, яку дивляться всі американці. На цьому зверненні присутній весь американський істеблішмент.
У цьому році питання номер один, про яке говорив президент Байден, було не внутрішнє питання, а питання початку війни в Україні і те, як це бачать США. Було чітко заявлено, що це абсолютно необгрунтована, як і в 2014 році, абсолютно безпідставна, розпочата Росією в односторонньому порядку війна.
Президент Байден висловив захоплення, як президентом Зеленським, і не просто як президентом, а як військовим лідером і Верховним головнокомандувачем, так і нашими Збройними силами, всіма українцями, які стали на захист своєї країни. Він фактично сказав, що Сполучені Штати зроблять усе можливе для того, щоб нам допомогти.
Звичайно, ми чуємо це постійно і від Сполучених Штатів, і інших. Про те, що країни намагаються не допустити ескалації цієї війни до початку Третьої світової, тому не вступають у цю війну на нашому боці.
Так, ми розуміємо, чому в демократичній країні громадяни не хочуть чути від свого лідера, що їхня країна вступає у війну. Водночас ми дуже чітко комунікуємо, що у випадку, якщо Путін не буде зупинений в Україні, питання агресії доведеться обговорювати іншим країнам.
Тому що з усіх публічних послань Путіна, з його злочинних дій і фашистських ідей, які він пропагує – зрозуміло, що у нього є особливе нездорове відчуття до України. Але це й про відновлення, чи то Російської імперії, чи то Радянського Союзу, і взагалі про якесь бажання гітлерівського типу.
Запрошення мене в якості гості першої леді – це також tribute не мені особисто, а всім українцям, українському народу. Це було дуже важливо. Це меседж, який почули не лише ті, хто був у Конгресі. Це меседж, який почули всі американці.
Оксана Маркарова. ФОТО: VOANEWS
– Сполучені Штати роблять для нас справді багато. Але наші міста просто зараз бомблять і ніхто в країні не знає, чи доживе до ранку. У цій ситуації ми потребуємо більшого. Тож, чи є якийсь реальний механізм, щоб американці могли нам ще більше допомагати?
– Наш наратив тут дуже чіткий. Ми дуже цінуємо все, що Сполучені Штати роблять у плані політичної, військової, санкційної та інших політик. Ми дякуємо за це, але просимо більше.
Просто, щоб не було навіть сумнівів: уся наша дипломатична команда, яку очолює президент разом із міністром Кулебою, і всі ми в усіх країнах працюємо на 100%.
Ми просимо всієї підтримки, яку можуть нам надати. Про якусь ми говоримо публічно. Про деяку не говоримо публічно. Але навіть, коли ми не говоримо про неї публічно, ми абсолютно чітко доводимо на всіх рівнях тут, що нам потрібна набагато більша підтримка.
Наша мета: зберегти максимальну кількість українців. Ми розуміємо, що кожен день – це можливість зберегти життя. І ми доносимо до усіх, що нам потрібна максимальна допомога, тому що здаватися ми не збираємося. Немає в нас такої опції. Ми будемо воювати за свою країну.
І тому нам потрібно все, що можливе для того, щоб закрити небо. Ми розуміємо, що мова не тільки про no-fly zone, що означає, що інші країни мають фактично вести військові дії.
Як сказав наш президент на виступі в Конгресі, якщо немає політичної волі поки що запровадити саме цю військову no-fly zone, то допоможіть нам запровадити її самим. Надайте нам те озброєння, яке допоможе це зробити. І ми над цим працюємо.
Зауважу, що говорю такими загальними фразами, бо нам потрібен результат. Результату в багатьох речах можна досягнути швидше та ефективніше, якщо не говорити про нього публічно.
Дуже багато зброї, яку ми вже отримуємо, але не виносимо в публічну площину. Краще ми здивуємо наших ворогів нею, а не будемо про неї говорити.
– Я так розумію, що детально про передачу ППО ми зараз говорити не можемо?
– Єдине, що я можу сказати, ми працюємо над усім можливим потенційним озброєнням у дуже активній співпраці з нашими захисниками. Усе, що можливо, ми точно тут вигриземо.
– У Конгресі ви перебували поруч з першою леді – що вона вам тоді говорила? І чи була у вас розмова з президентом Байденом за останні тижні?
– Із першою леді ми були поруч і мали можливість говорити. У першу чергу, я зробила все можливе для того, щоб донести до неї повідомлення від нашої першої леді і розказати про жахи, які відбуваються в Україні.
Це дійсно навіть важко назвати війною, армії так не воюють. Те, що роблять російські злочинці на нашій території – це військові злочини. Вони всі мають бути притягнуті за це до відповідальності.
До речі, це великий шматок роботи, в якому теж Сполучені Штати активно нам допомагають. Це допомога щодо притягнення до відповідальності і створення групи, яка займається розшуками активів та майна всіх тих, хто військові злочини здійснює, ухвалював рішення, та всіх, хто промовчав. Тобто тих, хто міг зупинити, але не зупинили, і так далі.
Повертаючись до вашого запитання, не переповідаючи деталей – з мого боку це була можливість донести інформацію до першої леді. І вона однозначно це все відчуває і розуміє, як людина, для якої діти й навчання – це дуже важливо, адже вона викладач.
Це точно знайшло відгук у її серці. Розмова, яку ми мали після State of the Union і з нею, і з президентом Байденом, чітко підтвердила, що і очільник Сполучених Штатів, і перша леді все розуміють та намагаються зробити все можливе для того, щоб нам допомогти.
– Що сказав вам Байден?
– Слова підтримки. Напередодні у міністра була зустріч. Як ви пам’ятаєте, міністр Кулеба був напередодні, 22-го лютого, тут. У нас була також незапланована, але досить детальна зустріч. Усе, що можемо говорити публічно, ми сказали.
– 25 березня Байден буде в Польщі і зустрічатися з президентом Дудою. Що означає ця зустріч для Польщі? І що цей приїзд означає для нас?
– Візит президента Байдена до Європи дуже важливий.
Шкода, що нам не вдалося організувати цей візит до України до того, як розпочалися бойові дії.
Дуже сподіваємося, що вдасться якомога швидше нам перемогти спільними зусиллями і все-таки організувати цей візит.
Це важливий візит. Чому? Тому що знову-таки і ми, і всі наші європейські партнери, особливо країни Балтії, Польща та інші – вони всі почули, що сказав військовий злочинець Путін. Що це не тільки про Україну.
Всі розуміють, що це момент, який нагадує нам 1939 рік. І якщо зараз ми всі не зробимо більше, ніж можемо, щоб зупинити рашистську, як ми тепер можемо називати, Росію, то її доведеться зупиняти в інших країнах.
Знову-таки, єдність цивілізованого Заходу стала сюрпризом для Путіна і очікування його, очевидно, були іншими, як і опір, який чинить Україна.
Тому можна дуже чітко сказати, що це ще один важливий візит Байдена в Європу для консолідації цих зусиль. Адже ряд санкцій, які Сполучені Штати вже запровадили, наприклад, ембарго на всі енергетичні ресурси, він буде набагато сильнішим, якщо до нього долучаться Європейський Союз і європейські країни.
Ми пам’ятаємо складну дискусію по SWIFT і по всьому іншому. Ці санкції найбільш ефективно працюють, коли вони запроваджені всіма, а також, коли є елемент вторинних санкцій – щоб серйозно демотивувати тих, хто намагається нажитися на цій ситуації з так званих нейтральних країн.
Мені здається, що цей візит дуже важливий саме для того, щоб консолідувати всі зусилля.
Оксана Маркарова. ФОТО ДМИТРА ЛАРІНА
– Чи зараз обговорюється можливість приїзду Байдена до Києва?
– У нас завжди відкрите запрошення для всіх. Ми розуміємо, що є питання безпеки, які всі лідери вирішують для себе. Ми бачили, що низка очільників закордонних відомств нещодавно були в Києві, але ми також розуміємо, що знаходимося в стані повноцінної війни.
Наш президент у Києві, він працює 24/7 і він готовий зустрічатися 24/7.
Ми бачимо, скільки телефонних дзвінків, скільки зустрічей він проводить і з журналістами, і з лідерами, тому ми зі свого боку готові.
Але ви ж розумієте, що це питання не тільки політичної волі, а ще й безпеки.
«Путін реагує лише на силу і на прояв цієї сили»
– Ще до початку війни Сполучені Штати активно інформували через ЗМІ про можливий повномасштабний наступ. Зокрема, за два тижні до початку війни Джо Байден рекомендував громадянам США їхати з України. Як американці інформували нашу сторону щодо планів Росії?
– Почну з того, що першими про плани росіян почали говорити ми. Коли в квітні минулого року почалась ескалація біля кордонів, саме Україна активно говорила: подивіться – у противагу тому, що ми намагаємося зробити все для дипломатичного вирішення, Росія накопичує у нас на кордоні війська.
Про це і президент, і міністр Кулеба говорили і публічно, і не публічно. Ми цю інформацію по всіх дипломатичних каналах передавали.
Результатом цього накопичення і прояву такої підготовчої агресії, стала зустріч президента Байдена з Путіним, після якої Росія зробила вигляд, що вони пішли на деескалацію.
Ми одразу тоді офіційними дипломатичними каналами, а також публічно говорили, що це не так. Що ніякої деескалації ми не бачимо. Що ми бачимо, що вся техніка залишається, і що Росія робить ротації.
Однак ви, мабуть, говорите більше про питання, які почалися після, в листопаді – грудні 2021 року, коли вже тут почали публічно говорити про те, що Росія може напасти.
– Американці навіть дні називали, дати нападу. Ми ж це всі пам’ятаємо. Як вони нас про ці дати інформували?
– Це було не тільки з боку Америки, а й з боку Великобританії, інших країн. Вперше, коли розвідки цих країн отримали дозволи на те, щоб цю інформацію розкривати та робити її публічною.
Ми чули пояснення від Сполучених Штатів публічно, що це робилося для того, аби дати розуміння Путіну, що весь світ знає про його наміри і таким чином його демотивувати.
Чому ми не ходили весь грудень-січень і не говорили, що на нас завтра нападуть, чому ми не робили такої комунікації?
Тому що ми говорили, що бачили з квітня цю ескалацію – це значить, що треба робити дії. Тому що Путін реагує лише на силу і на прояв цієї сили.
Ми говорили, що бачимо, що йде ескалація на кордоні, просили, щоб це призводило до санкцій, зброї, конкретних дій по ізоляції Росії.
Зі свого боку ми також говорили, що готові захищати країну. Публічно говорили про це. Не тільки керівництво України, але й усі посольства доносили, що нам для цього потрібна максимальна допомога, але ми не могли дозволити собі ходити і розводити паніку.
Бо паніка про те, що «на нас завтра нападуть» – вона б била по нас уже.
– Все-таки хочу попереднє запитання уточнити. Чи було таке, що хтось із розвідки США писав вам повідомлення чи дзвонив: «Оксано, така ситуація – на вас завтра нападуть»?
– Наша співпраця з усіма розвідками дуже активна, глибока і конструктивна. Вона постійно йде за відповідними каналами. Вона базується на стратегічному документі, який під час візиту підписали міністри оборони.
Тому в даному випадку, мені як послу в цьому не треба брати участь.
Але я можу сказати, що вже після початку війни відвідала департамент військової розвідки на їх запрошення, щоб побачити і поспілкуватися з тією величезною командою, яка співпрацює зараз із Україною.
Це дійсно стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами і в цій галузі воно дуже-дуже суттєве.
– Президент Байден заявив: «Ми будемо вітати українських біженців із відкритими обіймами». Коли ці обійми легалізуються на законодавчому рівні? Коли запрацює якась спрощена система для того, щоб українські жінки та діти змогли приїхати в Сполучені Штати?
– Що на сьогоднішній день уже зроблено? Є рішення, яке працює вже. Надання temporary protected status, тобто статус тимчасової підтримки на 18 місяців.
Для тих українців, які знаходилися в Сполучених Штатах до 1-го березня, тобто ті, хто приїхав по будь-яких візах. Вони отримали можливість податися на цей статус і цей статус дозволяє знаходитися в Сполучених Штатах до 18 місяців, у тому числі отримувати дозвіл на роботу. Усім раджу слідкувати за нашою сторінкою посольства у Facebook і нашим сайтом, де ми вже повісили роз’яснення і всім активно допомагаємо.
Питання, які зараз ми намагаємося вирішити. Ми в дуже активній комунікації, стосовно того, що робити тим українцям, які мають візи, або вже приїхали після 1-го числа, або готові приїхати зараз.
Усі, хто приїжджає зараз за будь-якими візами, всі потрапляють у Сполучені Штати. Наші генконсули і я постійно на контакті.
У нас не було ще жодного звернення про те, що когось не пропустили, в кого є візи. Вони можуть знаходитися тут до шести місяців і цей статус також можна продовжувати.
Ще раз: ті, в кого є візи, можуть приїжджати в Сполучені Штати. Однак, звичайно, ці візи не дають можливості тут працювати, є питання з влаштуванням дітей у школу і так далі. Ми активно зараз працюємо з Державним департаментом над тим, що нам дуже потрібно вирішення цього питання.
Третя категорія – це ті, в кого немає візи, але в кого є родичі, знайомі, тобто є можливість у Сполучених Штатах побути цей час і для кого це дуже важливо.
Ми активно працюємо зараз. Це питання, яке у нас із Державним департаментом на порядку денному одне з перших. Ми працюємо, щоб врегулювати його максимально швидко.
Як тільки буде рішення, одразу повідомимо. Але ми тримаємо тут руку на пульсі.
Радіо Трек: НОВИНИ
