Норвегія першою у світі відмовляється від швидкорослих бройлерних курей
Птахівництво переходить на нові стандарти добробуту тварин

Норвегія готується до масштабних змін у птахівничій галузі. Країна стане першою у світі, яка повністю відмовиться від використання швидкорослих бройлерних курей у промисловому виробництві м’яса птиці, пише ukragroconcult.
Відповідне рішення вже підтримали ключові гравці ринку. Згідно з новим планом, до 31 грудня 2027 року такі породи курей мають повністю зникнути з норвезьких птахоферм.
Експерти називають це рішення одним із найрадикальніших кроків у сфері підвищення стандартів добробуту тварин у сільському господарстві.
Чому Норвегія відмовляється від бройлерів
Швидкорослі бройлерні породи були створені селекцією для максимально швидкого набору ваги. Завдяки цьому птахи досягають товарної маси за дуже короткий період.
Однак останніми роками все більше досліджень показують, що така селекція має негативні наслідки для самих тварин. Серед головних проблем:
-
перевантаження кісток і суглобів через надто швидкий ріст
-
обмежена рухливість птиці
-
підвищений ризик серцево-судинних порушень
-
зниження загального рівня добробуту тварин.
Саме ці фактори стали основою для перегляду підходів у норвезькій птахівничій індустрії.
Коли відбудеться повний перехід
Перехід на нову систему виробництва буде поступовим. Фермерські господарства отримали кілька років для адаптації.
Основні етапи змін:
-
поступове скорочення використання швидкорослих порід
-
природне зменшення наявних стад
-
повний перехід на альтернативні, повільніші лінії курей до кінця 2027 року.
Такий підхід дозволить уникнути різких змін на ринку та дасть виробникам час перебудувати виробничі процеси.
Що зміниться у виробництві яєць
Окрім відмови від бройлерів, галузь планує вирішити ще одну етичну проблему — знищення курчат-самців у яєчному виробництві.
Традиційно самців курчат не використовують у цій галузі, тому їх часто вибраковують одразу після вилуплення.
У Норвегії планують повністю відмовитися від цієї практики.
Нові технології дозволяють визначати стать пташеняти ще на стадії яйця. Це означає, що інкубацію можна припиняти раніше, без вилуплення небажаних пташенят.
Згідно з планом галузі, така практика має бути повністю припинена до 1 липня 2027 року.
Скількох тварин торкнуться зміни
За оцінками організації із захисту тварин Animal Welfare Alliance, реформа вплине на понад 70 мільйонів курей, які щороку вирощують у норвезькому птахівництві.
Це один із найбільших системних кроків у Європі, спрямованих на покращення умов утримання сільськогосподарських тварин.
Хто підтримав реформу
Ініціативу вже офіційно підтримали провідні гравці ринку.
Спільну заяву підписали:
-
Nortura SA — найбільший виробник м’яса та яєць у країні
-
Norwegian Meat & Poultry Industry Association — галузева асоціація м’ясної та птахівничої індустрії.
Документ передбачає, що весь сектор добровільно бере на себе зобов’язання виконати нові стандарти добробуту тварин.
Чому це важливо для світового птахівництва
Експерти зазначають, що рішення Норвегії може стати сигналом для інших країн.
Якщо реформа буде успішною, подібні зміни можуть почати впроваджувати і в інших державах, де активно обговорюють питання:
-
гуманного поводження з тваринами
-
сталого сільського господарства
-
етичних стандартів харчової індустрії.
Таким чином, норвезький досвід може стати поворотним моментом для глобальної трансформації птахівничої галузі.
Радіо Трек: НОВИНИ