Неймовірна історія трапилася з чоловіком, якого багато хто добре знає у м. Рівне
Він описав її в деталях
Михайло Нестерчук відома в Рівному людина та творча особистість.
Подаємо нижче розповідь, яку він опублікував сьогодні на своїй ФБ-сторінці.
(Кулінарна сторіночка. Рецепт «легенького» салату)
Прийшов втомлений з роботи, зайшов у квартиру і заціпенів. Я живу один, а з кухні лунала пісня яку, здавалося, виконує цілий хор:
«Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає».
Я дістав телефон, щоб у разі небезпеки миттєво зателефонувати в поліцію, і несміливо підкрався подивитися що то за дивина така відбувається у мене на кухні. Мене побачили і почалося: голоси, скандування, крики:
- Ми не виконали своє покликання! Не дамо себе згноїти! Ми для чогось народжені на цій землі. Ми потрібні! Ганьба! Ганьба! Ганьба!!!
Я боязко зайшов на кухню і остовпів. Червоний Буряк, Морква, Цибуля, Картопля, Часник влаштували такий собі овочевий майдан. Шум, крик, гамір, лемент стояв на кухні.
- Гей, тихо!- прокричав я, - ви що тут за бучу підняли? Що це відбувається? Овочі? Боже, я що з глузду з’їхав?
- Ні, ти з глузду не з’їхав, - прорепетував Червоний Буряк, - слухай наші вимоги!
- Ваші? Вимоги? – зовсім розгубився я і з острахом спитав, - А які ваші вимоги?
Морква зробила крок: і гордо, і відважно, і голосно сказала:
- Ми вимагаємо, щоб ти поважав і цінував нас. Людина тяжко працювала і кинула зернятко в землю щоб ми виросли, земля кормила нас, дощик напоював нас, сонечко світило нам, люди горбатилися збираючи врожай не для того, щоб ми згнили на цій кухні від твоєї безсердечності і вічного ниття (передражнюючи мене грубим голосом завила): «Ой у мене немає часу щось приготувати. Я втомився». Якщо ти нас купив то ми вимагаємо поважати нас і дати нам можливість виконати наше Покликання, Велику Місію Буття на яку запрограмував нас Всесвіт.
І вони всі почали скандувати:
- Го-туй нас! При-го-туй нас!!! Виконаємо Покликання Всесвіту, виконаємо Велику Місію Буття!!!
- Ну добре, добре. Почекайте. Я щойно прийшов з роботи, я втомлений і у мене зараз немає ча… - до мене різко підбігла Цибулина і погрозливо дивлячись в очі сказала:
- А якщо я зараз в твої оченята соком бризну?
- Та гаразд, гаразд. Заспокойтесь, заспокойтесь всі. Я зрозумів. Зараз переодягнуся і щось приготую.
Раптом серед них я побачив Чорнослив і тихенько спитав у нього:
- Ну, добре, вони. Їх можна зрозуміти. А ти куди пнешся?
- А я що? Я нічого. Я, як всі. Я, що? – почав белькотіти Чорнослив.
Раптом до мене підбігли Родзинки і затарахкотіли:
- А ми також, а ми також, а ми також хочемо виконати Велику Місію, а ми також… а ми також…
- Ой не смішіть мене Родзинки, бо скисну, - сказав Йогурт Грецький (1 літр за 70 грн. в Сільпо).
- Ти і так кислий, - сказали Яблука і разом з Волоськими Горіхами та Часником попхали мене до дверей кухні.
Вони таки витурляли мене з кухні і знову заволали:
«А я молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечороньки не доїла,
Нічки не доспала.»
Раптом до хору підключилися Родзинки зі своїм чистим, сонячним сопрано:
«Вечероньки не доїла
Нічки не доспала
Через тебе мій миленький
Красу змарнувала»
- Чуєш, Мішенька! То через тебе ми свою красу ледь не змарнували! – дерла горло вся кухня.
- Треба швиденько щось робити, бо вони квартиру рознесуть, - подумав я і в секунду переодягнувся. Потім всіх помив, всіх почистив і, радіючи що мої прекрасні овочі виконають Покликання Всесвіту та Велику Місію Буття, почав готувати чудовий салат.
Бурячок відварив. Родзинки і Чорнослив замочив. Потім Бурячок і Яблучка натер на терці. Чорнослив порізав, добавив Родзинки та Волоські Горіхи. Трішки, трішки натер Часнику і заправив все Йогуртом Грецьким. Скоштував і аж заспівав:
«Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.»
І все навкруги раділо що Гармонія Всесвіту не порушилася, що Велика Місія Буття зробила ще одне коло. Коло навколо Сонця.
П.С. І Булочка з криком: «Я черствію!!!» - підбігла і всілася на край тарілки.
П.С./П.С. І Базилік подарував свої листочки.
П.С./П.С./П.С. Ледь не забув. Ще кружка гарячого Глінтвейну. Але це вже інший Всесвіт.
Радіо Трек: НОВИНИ
