Хіба це нормально? Професіонали про прірву між освітою в Україні та Європі
Хто відбудує Україну?
Юліан Чаплінський, СЕО компанії AVR Development,колишній заступник міністра та головний архітектор Львова висловився на тему, чи вистачить в Україні архітекторів з достатнім рівнем компетенції та досвіду для повоєнної відбудови України?
Понад 20 років я спостерігаю за архітекторами, які навчалися як в Україні, так і за кордоном. І міжнародний ринок підтверджує, що наша освіта майже неліквідна за європейськими стандартами. Між рівнем робіт українських і європейських архітекторів прірва, - вважає Чаплінський.
Сьогодні понад три десятки університетів в Україні готують спеціалістів у сфері архітектури та містобудування. Однак більшість цих університетів не є профільними та навчає студентів з дуже різноманітних напрямів. А коли в одному ЗВО можна здобути і архітектурну, і юридичну освіту – виникають питання щодо якості професійної підготовки. Особливо у такій галузі як архітектура, що на відміну від деяких інших сфер, потребує ґрунтовної довготривалої підготовки як у теоретичній, так і в практичній частині, - йдеться у матеріалі видання Хмарочос.
Однак не лише нестача спеціалізованих університетів з високим рівнем підготовки студентів є проблемною для української архітектурної освіти. Як відзначають експерти, в країні дуже не вистачає приватних ЗВО, котрі б готували майбутніх архітекторів. Адже з-поміж сотень приватних навчальних закладів в Україні наразі існує лише один, де можна отримати бакалаврську і магістерську освіти з архітектури та урбанізму – Харківська школа архітектури (ХША).
Саме поява приватних університетів, які б конкурували у боротьбі за студентів, допомогла б урізноманітнити застарілу навчальну програму та зробила б архітектурну освіту більш практичною і актуальною для реалій сьогодення.
Наша держава є досить поганим менеджером, що часто відчутно і в державних ЗВО. Особливо в сфері архітектури, де підходи до навчання не змінювалася дуже давно. Але якщо б регулятор «відпустив» архітектурну освіту, це б однозначно сприяло появі нових освітніх ініціатив», – розповідає Юліан Чаплінський.
Якщо ЗВО, де готують архітекторів, в Україні існує чимало, то ось з закладами середньої освіти ситуація виглядає інакше. Наприклад, у Києві за спеціальністю «архітектура та містобудування» навчають у чотирьох університетах, але в коледжі – жодному.
Єдиний столичний заклад, у якому архітектура присутня в навчальній програмі – це Київський фаховий коледж архітектури, будівництва та управління, де можна отримати середню освіту за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Така різниця у кількісному співвідношенні закладів вищої і середньої освіти є однією з причин нестачі спеціалістів з практичними навичками та базовими технічними знаннями. Натомість у європейських країнах вибір місця навчання в майбутніх архітекторів значно ширший.
Відсутність архітектурних програм у закладах середньої освіти – це не європейський код розвитку. Наша студія дуже багато працює з бельгійськими, англійськими й іншими архітекторами. І тих, хто має середню технічну освіту, там більше ніж архітекторів з вищою освітою, – розповідає керівник Творчої архітектурної майстерні Андрій Пашенько
Неактуальність програми – не єдина проблема
Головним недоліком навчальної програми з архітектури є відсутність достатньої кількості практики. Ця проблема поширена в Україні не лише в архітектурній освіті, а загалом у більшості практичних спеціальностей. Бо в ідеальному світі половина навчання мала б проходити не в університетських аудиторіях, а у практикуючих бюро, як стверджують експерти.
Архітектурна освіта у нас дуже довготривала, іноді навчання затягується навіть до семи років. Але протягом усього цього часу студенти здебільшого просто отримують знання для загального розвитку, розширення кругозору в різних напрямах науки та мистецтва.
Але навчальний процес ніяк не пов’язаний з реальним проєктуванням, з реальним життям.
І лише після багатьох років навчання, отримавши практику усього протягом декількох тижнів у якомусь бюро, архітектори починають здобувати практичні навички безпосередньо на роботі.
Хіба це нормально для такої професії?, – питає співзасновниця архітектурного бюро AIMM Анна Іскіердо.
Радіо Трек: НОВИНИ
