«Nei!»: Ісландія на Референдумі сказали «НІ» переговорам про членство в ЄС
І «Так» суверенітету!
Ісландці цікава Нація. Вони весь час проводять Референдуми. Свого часу проголосували – Проти виконання вимог МВФ і націоналізували всі корисні копалини країни, заборонивши їх будь-яку приватизацію.
Тепер от, в суботу, вони сказали на Референдумі – «НІ» переговорам про вступ до ЄС
- 52,8% виборців (118 040 осіб) проголосували проти відновлення переговорного процесу.
- 47,2% виборців (105 339 осіб) висловилися за.
- Явка була вкрай високою і склала 82,5% (проголосував 225 031 житель).
От як пише Сергій Чаплигін про сам цей референдум та все довкола нього :
Цієї суботи Ісландія на референдумі проголосувала проти відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.
Головною темою була економіка.
Адже риба та морепродукти становлять близько 40% експорту країни та є частиною концепції суверенітету, що вибудовувалася протягом десятиліть. (Особливо після так званих трьох Тріскових війн в 1958–1976 роках за право ловити тріску в водах Північної Атлантики).
Спільна з ЄС рибальська політика могла обмежити здатність Ісландії самостійно визначати квоти, доступ до своїх вод та збереження ресурсів.
До цього ще додалося логічне питання, з яким стикається кожен претендент на членство в ЄС: «що він отримує натомість?»
Ісландія вже належить до Європейської економічної зони та вже застосовує значну частину законодавства про єдиний ринок, але не має представництва в інституціях, які його розробляють.
ЄС є основним торговельним партнером - це майже 70% ісландського експорту. Прихильники вступу стверджували, що членство дозволило б країні перейти від застосування європейських правил до участі в їх розробці.
Також членство в ЄС в перспективі відкриває шлях до євро. Для її прихильників це означало стабільність, а для критиків втрату ще одного інструменту економічної політики та суверенітету.
Але за економікою є ще політична реальність.
Ісландія є членом-засновником НАТО та єдиним союзником, який де-юре не має власних збройних сил.
А її розташування між Північною Америкою, Гренландією та Європою робить острів вирішальним для моніторингу північноатлантичних маршрутів.
Вступ до ЄС не змінить цієї військової архітектури, яка й надалі по суті залежатиме від НАТО.
Однак це розширить політичну присутність Брюсселя в Арктиці та, відповідно, посилення московитської активності й зростання інтересу Китаю, а також невизначеності щодо розподілу відповідальності між
Сполученими Штатами та Європою. До того ж в березні ЄС та Ісландія вже підписали партнерство у сфері безпеки та оборони, яке чітко включає співпрацю в Арктиці, морську безпеку, критичну інфраструктуру та гібридні загрози.
Для Брюсселя Ісландія має набагато більше значення через своє географічне положення, ніж через населення (яке становить менше 400 000 осіб), її приєднання зміцнило б північний фланг Союзу.
А ось для ісландців, навпаки, питання полягало в тому скільки національного суверенітету вони готові були втратити в обмін на членство в ЄС?
Радіо Трек: НОВИНИ
