«Не вірю, що все так ідеально»: українці обговорюють ввічливість іноземців і називають її лицемірством
Зокрема, під час обговорення допису українки
У спеціалізованій групі Батьки SOS у Facebook українка поділилася своїми роздумами про відмінність між українськими і англійськими учнями.
Надія Майбогіна, яка викладає фінансову грамотність у одній з державних шкіл Великої Британії, розповіла деякі подробиці свого спілкування з тамтешніми учнями:
Щоразу, коли мої учні заходять в клас, вони не тільки вітаються, а й кажуть, що раді мене бачити. Іноді навіть можуть сказати, що типу: «Міс, у Вас прикольна сукня» )) А коли йдуть з уроку, то практично кожен каже «Дякую, міс», «Дуже ціную Вашу роботу», «Дуже цікавий урок, міс», «Міс, бережіть себе», «Гарного вам дня»…
У п’ятницю вони щиро цікавляться моїми планами на вихідні: «Міс, плануєте кудись поїхати на уікенд?». Їм реально не байдуже, які у мене хобі, як я витрачаю свій вільний час. Іноді радять мені подивитись якесь розважальне шоу чи послухати подкаст.
У понеділок вони питають, як я провела вихідні. Цікаво, що вони пам’ятають про мої п’ятничні плани і можуть чітко поставити питання: «Міс, як пройшов івент, який Ви готували?», «Міс, як поїздка?», «Міс, як інтерв’ю на радіо?».
Водночас, зауважує Надія Майбогіна, є й спільні риси: «Діти є діти, вони іноді неуважно слухають, заважають проводити урок, кривляються, регочуться один з одного. Цим вони геть не відрізняються від українських підлітків».
Тож педагогиня визнає, інколи закипає і застосовує свої учительські важелі з наведення ладу.
Цікаво, що той, хто поводив себе погано й отримав «покарання», після уроку зазвичай сам підходить до мене і щиро просить вибачення, хоч я і не просила і не очікувала, - ділиться українка.
Вона відзначає, що британські школярі поводять себе абсолютно вільно і «на рівних» з дорослими. Діти не бояться дорослого і не відчувають, що вони «нижчі» за статусом.
Ми часто говоримо про те, що українському учителю не вистачає поваги з боку учнів. А мені так цінні доброта, людяність і рівність, які я відчуваю у спілкуванні з моїми англійськими учнями.
«Міс, бережіть себе, ми будемо Вас чекати» - слова, які мої учні сказали перед моєю поїздкою до України…»
Допис Надії обговорюють її читачі у соцмережах. Багато хто не вірить, що в британських школах усе так ідеально, а щирість, про яку написала українка, називають показною та лицемірною:
Тетяна Обухова
Насправді це дуже глобальне культурне питання «small-talk». У Франції це теж повсякчас присутнє практично в усіх сферах життя і це гарний шлях влитися в суспільство. Але багато українців чомусь це сприймають як нещиру ввічливість
Lin Wen
Не вірю, що все так ідеально. «Здорове суспільство», святий закордон.. Я не вважаю наше суспільство геть нездоровим, а англійське повністю здоровим. Трошки набридла меншовартість. Так, до нашої школи є багато питань, але і за кордоном не рай земний
Виктория Ткаченко
В тому й різниця. Наші вчителя ВИМАГАЮТЬ! повагу до себе, натомість самі не поважають дітей, й на жаль в нас це майже норма.
Julya Sam
Ця манера спілкування притаманна і дорослим в США, це саме я бачила в університеті між професор-студент, у доньки в школі учень-вчитель і на роботі з колегами. Культура швидкої розмови про щось миле або комплімент розслабляє та створює гарний настрій на день)
Olga Rachek
Про «здорове англійське суспільство»… не погоджуся. І як раз у школах побачила яскраві прояви цієї нездоровості. Треба мати неабияк прокачану менталку, щоб витримати цю «гру» у здорове суспільство. І якщо дорослі хоч якось менеджерять це, то дітям, особливо підліткам, ой як важко!
Татьяна Григорян
Склалося враження з коментарів, що ми нібито гірші. Не вірю, що ввічливе запитання: як справи? - цікавить їх насправді. Ми, коли запитуємо про справи, дійсно цікавимося цим. Для чтого це лицемірство та штучні усмішки?
Andrij Pak
Це питання ввічливості і навиків здорового спілкування. а ще - довіри до вчителя. Якщо вчителька починає свій урок з вичитування моралей, то вже й не цікаво.
Радіо Трек: НОВИНИ
