Навіщо в сир часів СРСР ховали пластикові цифри: правда, про яку мало хто знає
Таємниця, яка досі дивує багатьох
Багато людей, які жили за радянських часів, пам'ятають, як під час нарізання твердого сиру всередині траплялися маленькі сині або чорні пластикові цифри.
Для дітей вони були цікавою знахідкою, однак насправді виконували важливу виробничу функцію, пише Главред.
Такі цифри були своєрідним аналогом сучасного штрих-коду. Їх вдавлювали в сирну масу ще на етапі пресування, коли вона залишалася м'якою.
За допомогою цього маркування кодували дату виготовлення, номер виробничої ванни та код працівника, який відповідав за конкретну партію.
Після покриття сиру воском або парафіном цифри надійно закріплювалися в кірці, тому їх неможливо було випадково стерти чи підробити.
Таке маркування допомагало виробникам контролювати процес дозрівання сиру та швидко визначати походження продукції. Якщо під час перевірки виявляли брак, за кодом легко знаходили всю проблемну партію.
Згодом від цієї практики відмовилися. Пластикові елементи могли випадково потрапити до їжі й становити небезпеку для споживачів, а також створювали додаткові ризики з точки зору гігієни.
Крім того, сучасні вимоги до маркування передбачають набагато більше інформації про продукт, ніж могли вмістити кілька пластикових цифр.
Сьогодні їх повністю замінили звичайні етикетки, штрих-коди та QR-коди, які містять усі необхідні відомості про продукцію та забезпечують ефективний контроль її якості.
Радіо Трек: НОВИНИ
