Нами будуть командувати ідіоти: які ключові навички втрачають школярі
Нові результати PISA показали тривожний парадокс
Ще недавно здавалося, що смартфони, планшети та штучний інтелект зроблять навчання простішим. Інформація доступна за секунди, складне завдання можна пояснити одним запитом, а готову відповідь легко отримати просто з екрана, пише Le Figaro.
Але виникає незручне питання: що буде, якщо разом зі зручністю ми поступово втратимо здатність думати самостійно?
Саме цим питанням переймається французький нейробіолог Мішель Демюрже. На його думку, поєднання погіршення освітніх результатів і стрімкого розвитку ШІ створює небезпечну залежність: що більше машин роблять за людину, то важливіше не втратити власні знання та здатність оцінювати отриману інформацію.
І нові результати PISA дають для цієї дискусії серйозний привід.
Школярі справді стали показувати гірші результати
У вересні 2026 року OECD оприлюднила перші результати PISA 2025, у якому взяли участь понад 760 тисяч 15-річних із 91 країни та економіки.
Середній результат країн ОЕСР за десятиліття помітно знизився: з 2015 до 2025 року математика втратила 22 бали, читання — 28, а природничі науки — 7.
Це не означає, що кожна дитина стала менш здібною. Але загальна тенденція для освітніх систем очевидна: учням дедалі важче виконувати завдання, які потребують глибокого розуміння, а не простого відтворення інформації.
Особливо тривожить читання.
За даними PISA 2025, погіршення зачепило саме навички, які стають критично важливими в епоху штучного інтелекту: уміння оцінити інформацію, поєднати дані з різних джерел і відрізнити факт від думки.
Ще один показник звучить майже як попередження: частка школярів, яких OECD називає «поспішними читачами», з 2018 року майже подвоїлася і у 2025-му досягла 9%. Такі учні швидко читають текст, але частіше дають неправильні відповіді.
Франція теж опинилася в цій тенденції
Французькі школярі у 2025 році показали результати нижчі, ніж у 2022-му, з математики та читання. За десятиліття частка учнів, які не досягають базового рівня з математики, зросла на 12 відсоткових пунктів, а з читання — на 11. Лише 5% французьких учнів потрапили до групи найсильніших у математиці.
На цьому тлі особливо цікаво виглядають результати азійських освітніх систем. У PISA 2025 найвищі частки учнів із найкращими результатами з математики продемонстрували чотири китайські регіони — 54%, Сінгапур — 37%, Китайський Тайбей — 32%, Макао — 29%, Південна Корея — 23% та Японія — 22%.
Тобто проблема не зводиться до того, що сучасні діти «нічого не можуть». Різниця між освітніми системами залишається величезною.
І тут у гру входить смартфон
Де-юре пов’язує частину проблеми з надмірним використанням екранів. Але сучасні дані показують складнішу картину.
OECD не говорить, що будь-яка цифровізація шкодить навчанню. Навпаки, помірне використання цифрових пристроїв для навчальних завдань може бути пов’язане з кращими результатами.
Проблема виникає тоді, коли гаджет перетворюється на джерело постійних відволікань. За даними PISA, понад чверть учнів повідомляють, що їхні однокласники часто відвертаються на цифрові пристрої під час уроків природничих наук. У таких умовах результати навчання в середньому нижчі.
Тобто справа не в самому екрані. Важливо, що саме дитина робить за ним.
Використовувати планшет для складного завдання — одне. Гортати короткі відео між двома навчальними вправами — зовсім інше.
Найбільша проблема ШІ — готова відповідь
Штучний інтелект створив ще одну спокусу: не розібратися, а просто отримати результат.
PISA 2025 показує, що учні, які використовували ШІ-чатботи для виконання конкретних шкільних завдань, у середньому мали нижчі результати, ніж ті, хто цього не робив.
Але тут також немає простого правила «ШІ = погано».
Учні, які використовують штучний інтелект, щоб навчатися, і при цьому в школі вчаться перевіряти якість відповідей ШІ, демонструють дещо кращі результати, ніж ті, хто користується ним без такого навчання.
OECD тому робить важливий висновок: штучний інтелект повинен допомагати думати, а не думати замість людини.
Радіо Трек: НОВИНИ
