«Ми так випереджаємо технологічно РФ, що тільки получаємо п**дов» , - командир К2 про Війну і «Тишу»
«Перестаньте розказувати про наші плани й ще недосягнуті успіхи» (с)
Інтерв’ю Кирила Вереса, яке вийшло одразу на двох каналах, за один день набрало майже мільйон переглядів, і це – Дуже Добре.
Кирило Кирилович Верес (позивний «К-2») — полковник Збройних сил України, Герой України та командир 20-ї окремої бригади безпілотних систем «К-2». Народився 8 вересня 1989 року в селищі Муровані Курилівці на Вінниччині та воює на передовій з 2014 року.
Те, що він каже має нарешті бути почуте. Кимось. На горі.
«Війна любить тишу»: перестаньте розказувати всім наперед, як ви кого переможете чи змусите до миру
Верес позитивно оцінює результати операції «Вівальді», називаючи її однією з найефективніших за останні роки — лише його бригада підтверджено знищила там майже дві тисячі окупантів.
Проте командир зауважує, що передчасне висвітлення успіху у медіа мобілізувало ворога та завадило досягти ще кращих результатів до настання морозів.
Комбриг відверто визнає подібне й щодо Криму: анонсованого «шоку» для росіян на півострові не відбулося:
«Гроші люблять тишу і війна в деяких випадках любить тишу. Ми ж навпаки… Успіху повноцінного ще нема, а у нас вже всі біжать наввипередки чимось хизуватися. Чимось ще недосягнутим, не допрацьованим до кінця. Часто навіть ще – не підготовленим...
Треба так: тихо прийшов, тихо пішов — дав результат. Гарний результат. Досяг усіх поставлених задач. От тепер можеш щось говорити. Та й то… Результати мають говорити за себе, а те – як вони досягаються, цього не має знати ніхто. Особливо ж – ворог».
«Ми випереджаємо технологічно, тільки получаємо п**дов. Так випереджаємо, що не можемо нічого зробити «Шахеду»
Однією з основних проблем цієї війни є те, що РФ має величезний ВПК,Ю масу ресурсів, ефективно працюючу науково-технічну та інженерну школу. Все в комплексі це дозволяє нашому ворогу випускати що місяця більше ракет ніж це здатні зробити всі країни НАТО разом узяті.
При цьому, крім балістики та крилатих ракет є ще й стрімко налагоджений ворогом щоденний випуск сотень реактивних «Гераней».
Верес, коментуючи запитання на цю тему, все ж каже, що між арміями, насправді, йде постійна виснажлива гонка, де будь-який винахід ворог або Сили оборони копіюють за три місяці. При цьому Росія тисне передусім масовістю та масштабом країни, а не тотальною перевагою в розробках. Принаймні, на полі бою.
При цьому, головне занепокоєння командира викликає залежність фронту від Starlink та перспектива запуску російського супутникового угруповання «Рассвет»:
«Ми ж завжди думаємо, коли вже холодно і коли пізно. Коли вже без штанів стоїмо на морозі мінус 20 — ми починаємо думати... Якщо запуститься «Рассвет» — в нас тут «заката» не буде, це буде велика проблема»
Людей треба не «любити», а берегти
Окрему частину розмови Верес присвятив командирській етиці, дисципліні та ефективності підрозділів.
Він гостро розкритикував подвійні стандарти в армії та проблему нерівномірного розподілу навантаження: за даними системи «Дельта»,
80% усіх підтверджених ліквідацій ворога виконують лише 20–30 дронових підрозділів із 450 зареєстрованих.
При цьому:
- У самій бригаді К-2 дефіциту кадрів немає завдяки низьким втратам та жорсткому відбору — туди беруть лише одного з 15–20 добровольців.
- Водночас із підрозділу без вагань виганяють за алкоголь за кермом, наркотики або спроби «відсидітися» в тилу.
- Своїм головним завданням командир вважає збереження життів бійців та перегляд несправедливої системи оплати праці, де фахівці, які керують технікою на сотні мільйонів гривень, отримують мізерну зарплату. Свою ж службу Верес чітко планує завершити у 40 років, щоб поступитися місцем молодим командирам. Зараз йому 37.
«Я не знаю, вибачте, що це таке — нестача людей. Я їх не втрачаю. В мене дуже маленькі втрати. Такі маленькі, що я би хотів ще менше, але якщо скажу — мені не повірять»
Радіо Трек: НОВИНИ
