«Ми могли б воювати втричі краще і втрачати вдвічі менше людей», - Юрій Касьянов про те, що для цього треба
Не так і багато
Корупція не головне. Якою б страшною вона не була, але НЕ корупція є головною проблемою України, -- вважає відомий волонтер, воїн та розробник далекосяжних БПЛА Юрій Касьянов.
Його ще доволі свіжий допис вже отримав під три сотні репостів. Подаємо без змін:
Крадіжки. Корупція. Жадібність. Дурість. І... нова війна
НЕВЖЕ ТАК БУДЕ?
Ми могли б воювати втричі краще і втрачати вдвічі менше людей, якби наша держава - починаючи від парламенту і президента, кабміну і генштабу - була б хоча б на 10% ефективнішою.
Якби наші депутати, судді, цивільні та військові чиновники були б... ні, не корупціонери, корупція - не найбільша біда, от якби вони були хоч трішки розумнішими і компетентнішими. Про талановитих мовчу.
Ми, можливо, і навіть дуже можливо, закінчили б війну ще 2014 року. Якби тоді оголосили загальну мобілізацію, роздали б патріотам зброю, і почали б воювати всерйоз, як зараз.
Тогочасна пропаганда вчить, що в нас «нічого не було» - ні армії, ні зброї. Але це неправда. Я з першого дня на війні - і бачив, що в нас було, на власні очі.
До речі, і противник наш був тоді теж не такий сильний - розрізнені банди сепаратистів і з десяток погано підготовлених російських батальйонів.
Ми могли тоді перемогти.
Ми могли почати перемагати на цій війні від самого початку - якби евакуювали цивільних із небезпечних напрямків, вивели з казарм війська, прикрили б напрямки ударів, оголосили б мобілізацію - ще до вторгнення.
Жертв було б на порядок менше, ворог би не захопив Маріуполь, не вийшов би з Криму, не дійшов би до Києва.
Легко бути розумником після бійки, скажуть мені. Але я завжди говорив, те, що пишу.
Я говорив про перемогу спекотного літа 2014-го, коли в Києві йшов помпезний парад, а в Іловайську відбувалася трагедія.
Я говорив про необхідність рішучих дій напередодні вторгнення 2022 року - мене ніхто не почув. І тому, відповім вам, бути розумником зовсім непросто.
Після початку великої війни багато розумників наклали на себе печатку самоцензури, перестали критикувати владу (будь-яку владу), і це правильно - тому що під час такої страшної війни нам потрібна хоч якась єдність.
Багато хто з розумників - майже всі - пішли на фронт, багато хто загинув, ті, що залишилися, ще більше мовчать, тому що армія не любить тих, хто виділяється.
А що буде після війни? Що ви робитимете без розумників і розумниць, яких уже майже просто не залишилося?
Коли з-за кордону повернуться мільйони людей, які звикли жити інакше і не бачили війни. Коли пам'ять про те, хто що говорив, що робив, і де був швидко випарується, бо пам'ять коротка.
Коли покаранням за страшні помилки прийде прощення. Коли нагородять тих, хто сильніше кричав про перемогу, і розтопчуть тих, хто перемогу сотворив.
Усе повернеться на круги своя. Псевдодемократичні вибори. Маніпуляції. Підкуп. Безплідні обіцянки. Неефективні державні менеджери. Економічна криза. Розруха в головах.
Брак грошей на армію. Брак грошей на безпілотники. Крадіжки. Корупція. Жадібність. Дурість. І... нова війна.
Радіо Трек: НОВИНИ
