Менше ніж у багатьох країнах ЄС: мінімальна норма житла в Україні у 2025 році

У 2025 році соціальні норми площі житла в Україні залишаються основним критерієм для розрахунку субсидій і визначення права на пільги. У суспільних дискусіях дедалі частіше лунає пропозиція переглянути норму в бік підвищення, пояснює Новини.live. 

Норми площі житла на людину в Україні

У 2025 році в Україні залишаються чинними соціальні норми житлової площі, закріплені у постанові Кабінету міністрів № 560 від 6 серпня 2014 року. Вона підтверджує раніше встановлені показники:

• 13,65 кв. м на одну особу;
• 35 кв. м на сім’ю;
• 17,13 кв. м на кожного наступного члена сім’ї.

Ці нормативи застосовуються не як гарантія житла, а як базовий критерій для соціальних розрахунків.

Країна Норма житла (кв. м на людину) 

1. Україна - 13.65 кв.м
2.  Словаччина - 20.00 кв.м 
3. Польща - 25.00 кв.м
4. Німеччина - 30.00 кв.м
5. Франція - 32.00 кв.м

Як норми площі житла впливають на субсидії

При наданні субсидій використовується лише нормативна площа. Якщо квартира перевищує встановлений метраж, держава компенсує витрати тільки в межах цих норм. Решту оплати мешканці здійснюють самостійно.

Основні наслідки для громадян:

• обсяг субсидії залежить від того, чи вписується площа у норму;
• «зайві» квадратні метри не враховуються у пільгових розрахунках;
• більші квартири означають менший шанс отримати значну допомогу.

Вплив норм площі житла на соціальні гарантії

Соціальні норми житла використовуються і при визначенні права на участь у програмах підтримки. Зокрема, вони враховуються у:

• програмах для внутрішньо переміщених осіб;
• чергах на отримання житла для військових;
• визначенні статусу тих, хто потребує поліпшення житлових умов.

Юридичну базу цих питань формує Житловий кодекс, який хоча і застарів, але досі діє з численними змінами та доповненнями.

Які норми площі житла в інших країнах

У країнах ЄС середні показники становлять від 20 до 30 кв. м на людину, а в деяких випадках — навіть понад 40 кв. м.

В Україні ж у 2025 році офіційно залишається значно менший рівень, що створює низку проблем:

• обмеженість соціальних програм;
• невідповідність європейським практикам;
• відсутність стимулу для підвищення стандартів житлової політики.