Люди гинуть за бурштин. Одна копанка дає 30 тисяч доларів (32 ФОТО)
Усі розцінки та свідчення бурштинокопачів
Рівненщину чим далі, тим дужче охоплює бурштинова лихоманка. Кількість бурштинокопачів у північних районах області щоденно зростає: до місцевих старателів приєднуються і заїжджі з інших куточків України.
Керівництво держави вже навіть готове кинути на копанки Нацгвардію. Але поки не наважується це зробити, вочевидь, щоб не спровокувати кровопролиття.
Чому ж такий принадний бурштиновий промисел і чим за нього доводиться платити?
З однієї копанки вибирають 30 тисяч доларів
Усі бурштинокопачі кажуть, що їхні заробітки — це лотерея. Можна за один день знайти каміння на пару тисяч доларів, а можна й лише один камінець за кілька десятків гривень, чи й тижнями зовсім нічого не знаходити.
- З однієї копанки вибирають бурштину на близько 30 тисяч доларів, - ділиться інформацією бувалий старатель. - Причому, це - лише третина того, що у ній є.
Біля Олевська на Житомирщині плати 300 гривень за вхід - і копай скільки хочеш. Але лише до 18 години. Далі — два вистріли у повітря — і згортайся.
Бо після цього мотопомпи починають працювати.
Кому саме платили ті 300 гривень? Бандитам. Що вони за одні — хтозна. Стоять собі у камуфляжі. Раніше казали, що син Януковича кришує бурштиновий бізнес, тепер — що Аваков. А чи так це — стверджувати не можу.
Інший бурштинокопач додає:
- У нас біля села Ромейки Володимирецького району лише близько 50 людей копає. А на Волині у Маневицькому районі — 5 тисяч копачів. І там у землі — тонни бурштину на мільярди доларів. По пару тисяч доларів люди за день накопують.
Я найбільше накопав за день на 2,5 тисячі доларів. Це була сумка каміння.
А загалом нині розцінки такі:
Кілограм сонячного каміння вагою до 2 грамів у бурштинокопачів скупники приймають за 200 доларів.
Від 2 до 5 грамів — за 600, від 5 до 10 — за 1600, від 10 до 20 – за 4000, від 20 до 50 – за 5000, від 50 до 100 – за 7000 доларів.
Скупники конкурують між собою. Можуть пропонувати вищі ціни, щоб йшли здавати бурштин саме до них.
На бурштині старателі і скупники добряче поліпшують свій матеріальний стан. Тож поліські села поступово гарнішають.
У них з'являються красиві доглянуті будинки, сучасна сільськогосподарська техніка. І бурштинокопачі розсікають по дорогах на дорогих позашляховиках.
Небезпеки, які підстерігають на копанках
Василь, бурштинокопач із Сарненщини, копаючи сонячне каміння біля Олевська на Житомирщині, де поклади залягають дуже глибоко (10-30 метрів вглиб), ледь не попрощався з життям:
- Мене врятувало те, що лопату тримав збоку. Бо, якби у момент, коли на мене раптом обвалилася земля, тримав лопату перед собою, її держак міг мене просто-напросто наскрізь проштрикнути.
Я стояв зігнутий, засипаний, не міг поворухнутися. Голоси чув, які мене гукали. Але відгукнутися не міг. Та й не почули б.
Досі як згадаю — здригаюся. У могилі побував заживо.
Інший старатель з досвідом розповідає ще жахливіші історії:
- Багато людей на копанках гине. При мені десь зо сто людей землею засипало.
Копають-копають, аж тут - крик: “Є жмур”. Дивимося — а то труп без голови.
А одного разу відразу п'ятьох чи шістьох хлопців засипало.
Потім поруч на копанках рили бурштин і їх відкопали. Але рятувати було пізно.
Бурштинокопачі розповідають, що статистику смертей на копанках ніхто не веде. Але час від часу сюди приїжджають поліцейські шукати загиблих. “Сторожі” копанок про такі візити попереджають заздалегідь.
Поліцейські бурштинокопачам займатися їхньою діяльністю не перешкоджають.
За словами старателів, усі правоохоронні структури — і поліція, й СБУ, й прокуратура - “кришують” їхній нелегальний бізнес. Про рейди на копанки попереджають старателів за кілька годин. За спокій у роботі доводиться платити. Плата — 700-1000 доларів з мотопомпи на день.
Втім, не всі правоохоронці проявляють таку лояльність. Так один з бурштинокопачів пригадує, як колись з копанок у Маневицькому районі на Волині тікав від Нацгвардії.
- Гвардійці стояли з автоматами. Спрямували їх на нас. Один зі старателів не витримав. Каже: “Стріляй! Я тобі сало в АТО передаю, а ти на мене автомат зводиш!”
Він не брехав. Адже бурштинокопачі справді допомагають армії.
Тікав я тоді так, що дві канави переплив. Потім переховувався-відлежувався біля дороги-варшавки.
Нині думаю, що може то й не Нацгвардія була, а просто бандюгани.
Згадують бурштинокопачі і про прострелені правоохоронцями руки-ноги на копанках і скаржаться, що робота їхня важка й відображається на здоров'ї.
Воно й звісно, стояння весь день зігнутим у будь-яку погоду з лопатою чи сачком для виловлення бурштину по коліна у холодній воді з часом починає давати про себе знати.
Чому копають бурштин і не бояться відповідальності?
Усі старателі пояснюють це відсутністю легальної можливості заробити. Адже у поліських селах процвітає безробіття. Вони розуміють, що порушують закон і нищать природу.
Але вважають, що природа після їхнього втручання сама відновиться.
Запевняють, що цілком підтримують ідею легалізації видобутку бурштину, але за умови, що матимуть можливість і надалі добре заробляти.
Втім, не приховують, що займаються своєю нелегальною діяльністю ще й через те, що за неї — надто легке покарання.
Адже навіть якщо старателів часом затримують, то застосовують до них статтю
240 Кримінального кодексу «Порушення правил охорони або використання надр». Нею передбачене позбавлення волі, але не за те, коли попався правоохоронцям вперше.
За це дають штраф, розмір якого значно менший за суми, які заробляють на копанках. Та й у руки правоохоронців чомусь потрапляють дрібні бурштинокопачі, а не керівники цього нелегального бізнесу. А відкупитися їм — просто. Досить поділитися з правоохоронцями бурштином.
Богдана ЛЯЩУК.
Радіо Трек: НОВИНИ
