Люди в м. Рівне колись «мислили масштабно і мітили в красу»? Дещо про пам’ятник О. Дундичу (ФОТО)
І не тільки
Іноді ми бачимо, як люди роблять щось неймовірне. Наприклад, худнуть на 40-60 чи навіть більше кг. І роблять це тоді, коли в них ніхто вже не вірить.
Ви, мабуть, і самі можете згадати когось із вашого життя, хто був уже в загальному сприйнятті – закінченим алкоголіком і валявся, умовно кажучи, п’яний на вулицях. Чи не умовно. А потім брав і підіймався, і переставав пити. І починав нове життя.
Аналогічне щось у різні часи траплялося з тими чи іншими державами, які раптом брали і з «міжнародних посміттюхів» та ізгоїв перетворювалися на провідні країни, як мінімум, у своїх регіонах. І буквально – розквітали.
Напевно, щось подібне можливе і з містами. Наприклад, із м. Рівним, але…
Щось не виходить. Цілі квартали стоять і буквально виють про необхідність реконструкції: знесення «мотлоху» і розчищення місця під щось цікаве, достойне. Щось таке, що змусило б сюди приїжджати людей і дивуватися та захоплюватися, але…
У влади ні на що подібне ніколи немає грошей.
Усе віддається на відкуп «ефективному приватному власнику», який ефективно всюди, де бачить, будує і втискує коробки та паралелепіпеди, обклеєні пінопластом.
На те ж, щоб зібрати забудовників і виробити з ними чіткі правила гри та змусити їх будувати хоч щось більш-менш пристойне і хоч трохи відмінне від «коробок», у влади кебети чомусь не вистачає.
Та й бажання. Швидше за все.
Згадати про це змусило повідомлення в групі «Старе місто: Рівне історичне».
Alex Kurtser у ній повідомляє:
1948р. Ескізний проект пам'ятника Олеко Дундичу в Рівному, архітектора Жукова А.Ф. Дундич – більшовицький командир, що загинув при штурмі Рівного в 1920р., під час «польсько-радянської війни».
В групі одразу почали розказувати, яким поганим чоловіком був О. Дундич, за яких обставин його застрелили і т.д., але багатьох зацікавило:
А де це в Рівному взагалі планували встановити такий пам’ятник і створити ось таку площу?
Просто уявіть, що б ми десь мали таку вражаюче красиву будівлю, яка б дугою огинала грандіозний майдан, де б навіть великий кінний постамент виглядав не настільки вже й великим.
Де це взагалі могло б бути в Рівному?
Відповіді на це запитання ніхто не дає, бо, швидше за все, ескізний проєкт архітектора Жукова робився не під якесь конкретне місце.
Не факт, що той Жуков взагалі коли-небудь бував у нашому місті.
Точно відомо, що він народився у Варшаві, а помер у Москві, де й прожив більшість свого життя, будучи одним із представників т.з. «сталінського класицизму» в архітектурі, але…
Все-таки шкода, що такої площі, як він нарисував, у нашому місті ніхто тоді не збудував.
Пам’ятник Дундичу можна було б змінити зараз на пам’ятник Тютюннику, але сама площа, вона б залишилася і виглядала, погодьтеся, – вражаюче.
Радіо Трек: НОВИНИ
