Куди піти вчитися на Рівненщині, аби, отримавши диплом, зразу отримувати 20 тисяч грн зарплати
Виявляється, це можливо
Вища освіта – не запорука успіху. Неактуальність радянського наративу доводять випускники закладів профтехосвіти, коли конкуренцію магістру складають фахівці робітничих спеціальностей.
Часто вони заробляють більше, аніж ті, хто мають вищу освіту.
Це продемонстрували на прикладі Рівненщини під час всеукраїнського престуру за участі представників Міносвіти. Там ставлять завдання популяризувати профтехосвіту і 50% української молоді спрямувати на робітничі спеціальності. Адже ці фахівці є вагомою складовою економіки регіонів.
До прикладу, торік 40 тисяч підприємців сплатили до бюджету Рівненщини майже 5 млрд грн.
Торік 43% випускників Рівненщини стали студентами закладів профтехосвіти. І це чи не найвищий показник в Україні, повідомила очільниця Директорату професійної освіти України Ірина Шумік під час престуру з журналістами з різних областей, який відбувся у Квасилові.
Зараз на Рівненщині функціонує 19 закладів профтехосвіти. Зокрема, гості відвідали Квасилівський професійний ліцей. Тут студенти навчаються в оновлених аудиторіях і на сучасному обладнанні. Окрім навчання за стандартними програмами у закладах профтехосвіти опановують ази цифровізації та вдосконалюють іноземну мову.
Ба більше, першу свою зарплату вони отримують під час проходження практики на різних підприємствах.
А згодом, після отримання диплома, вони вже, як повноцінні працівники, отримують близько 15-20 тисяч грн на місяць зарплати і навіть більше.
Також на Рівненщині на базі закладів профтехосвіти діє понад три десятки навчально-практичних центрів, у яких отримують нові знання не лише студенти, а й підвищують кваліфікацію або перенавчаються чинні спеціалісти.
Це теж один з найвищих показників Україні.
Пропонуємо до перегляду фото з Квасилівського професійного ліцею. Тут можна здобути спеціальність кухаря, слюсаря, зварювальника, фахівця швейного виробництва та низки інших. Стати студентом закладу можна вже після 9 класу. Для іногородніх студентів тут є гуртожиток.
Стипендія у студентів 1250 грн.
Практику студенти проходять на різних підприємствах. Зокрема, на «Морган Феніче» працюють швачки та столярі. Ця компанія виготовляє винятково на експорт дивани.
Зараз тут працює понад 700 працівників, а до повномасштабного вторгнення було понад 1000 фахівців.
Через війну об'єми виробництва диванів тимчасово скоротили.
Зауважимо, усі заклади профтехосвіти Рівненщини досі підпорядковуються Міністерству освіти. І це попри те, що левова частка їх фінансування покладена на місцеві бюджети. Але передавати заклади у комунальну власність громад поки не будуть, бо побоюються закриття училищ, каже Ірина Шумік.
Мовляв, такий досвід вже був у Польщі. Там під час децентралізації заклади передали гмінам, а ті, своєю чергою, ліквідували їх, а майно і землю продали. Аргументуючи тим, що громаді така кількість спеціалістів не потрібна.
Тож поки у Міносвіти вивчають питання передачі закладів профосвіти, зокрема, працюють над розробкою запобіжників, які б не дозволили закрити заклад.
Довідка
Престур є складовою комунікаційної кампанії Міносвіти та програми «EU4Skills: кращі навички для сучасної України».
Реформа професійно-технічної освіти є пріоритетом українського уряду. Спільна програма ЄС та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії EU4Skills спрямована на підтримку реформи сектору ПТО в Україні.
Серед основних завдань реформи: адаптувати навчання до вимог ринку праці та допомогти молоді й дорослим реалізувати власний потенціал.
Радіо Трек: НОВИНИ
