«Комсомольська Пасха»: як у СРСР боролися зі святкуванням Великодня (ФОТО)
За радянських часів влада забороняла віруючим святкувати Великдень
Влада СРСР відокремила церкву від держави, а релігію оголосили опіумом для народу. Тому релігійні урочистості людям довелося відзначати у таємниці.
Щоб відвернути молодь від церкви, у 1920-х роках у СРСР вигадали «Червону пасху» і навіть проводили «комуністичні хресні ходи». Це були штучно створені свята, в ході яких спалювали опудала попів і влаштовували вистави, що висміюють віруючих і релігію, пише Телеграф.
Вже у роки Другої світової війни влада дозволила радянським громадянам повернутися до церкви. Відзначити Великдень 4 квітня 1942 року було дозволено офіційно. При цьому біля великих храмів було організовано чергування НКВС.
До активної боротьби з релігією радянська влада знову повернулася 1958 року. ЦК КПРС ухвалив постанову «Про посилення атеїстичної роботи».
У хрущовську епоху віруючих людей третювали, «ганьбили» на зборах, а проти церкви було розгорнуто активну пропаганду. Великдень, якщо святкували, то тихо в сімейному колі.
Молодь відволікали від Великодня нічними танцями чи влаштовували у кінотеатрах нічні покази. Для цього у прокат запускали іноземні фільми.
Школярам вигадали суботники, які призначали на великодню неділю. Діти займалися збором макулатури чи металобрухту, наводили лад на території освітніх закладів. Тому для молодого покоління церква була клубом за інтересами для бабусь та дідусів.
Традиції святкування релігійних свят, зокрема й Великодня, поступово забувалися і обмежувалися приготуванням пасок та фарбуванням яєць. Пекли традиційні великодні паски в СРСР у консервних банках різних розмірів. Яйця в основному фарбували лушпинням цибулі.
Поступово ставлення до Великодня почало змінюватися. Попри жорстку реакцію офіційних органів, перед святом у магазинах став з’являтися кекс Весняний. Він на смак і на вигляд був схожий на класичну паску.
Видавництва та регіональні друкарні у 70-80-х роках розпочали випуск великодніх листівок, які були офіційно заборонені з початку 30-х років.
Радянська традиція відвідувати цвинтарі на Великдень з’явилася невипадково. Замість церкви віряни СРСР стали приходити на Великдень на цвинтар, оскільки його відвідування більшовики не забороняли.
Так і зародилася традиція, яка згодом переросла на окреме свято під назвою «Червона гірка».
У середині 1980-х відносини держави та церкви досить потеплішали. Святкування Великодня перестали забороняти. Дедалі більше людей почали ходити до церкви та повернулися до традиційного святкування.
Радіо Трек: НОВИНИ
