Історія вулиці, з якої починалося місто Рівне (ФОТО)

Вулиця Замкова з'єднувала старий князівський палац із центром міста

За свою історію вулиця Замкова лише один раз зазнала перейменування.

У роки німецької окупації носила назву Бургштрассе, що, власне, означало те ж саме (бург з німецької — замок).

Активно заселяти Замкову почали на початку ХVIII століття за владарювання князя Станіслава Любомирського. Поселенцями були здебільшого євреї — торговці й ремісники. Протяжність вулиці незначна.

За архівними даними, в середині 30-х років минулого століття на ній значилося 33 номери будинків.

Нині на вулиці мало що залишилося від колишньої Замкової. Навпроти ринку, в теперішніх будинках №№15, 17 на початку ХХ століття розміщувалося єврейське доброчинне товариство “Лінас Хацедек” (“Доступний нічліг”) із театральною залою.

Старожили пригадують, що на місці, де тепер розміщуються корпуси підприємства Українського товариства сліпих, у 20-30 роки був єврейський пересувний театр, який певний час мав статус міського.

Далі за підприємством, у глибині двору до 1930-го року розміщувався цирк Вольфа Гендельбарга. Через аварійний стан будівлі її знесли.

Найпривабливішим місцем Замкової безперечно був князівський палац.

Одна із найстаріших світлин палацу Любомирських, поч. ХХ ст.

Міські старожили розповідають, що в 30-і роки ХХ століття, попри страхітливі оповідки про старий замок-палац, тут призначали побачення закохані, влаштовували фотосесії на згадку про Рівне, водили гостей міста на екскурсії.

Палац Любомирських, вид з боку річки Усті, поч. ХХ ст.

На палацовому майдані відбувалися мітинги й міські урочисті зібрання. Назавжди зникла захована під новітньою забудовою перша приватна міська електростанція, зведена коштом князя Любомирського в 1912 році.

Колишня електростанція на Замковій, середина 1980-х рр.

Навпроти колишньої електростанції збереглася будівля, де в 1950-і роки розміщувалася перша міська поліклініка і пологовий будинок.

Колишня перша поліклініка і пологовий будинок, середина 1950-х рр.

На розі Замкової і нинішньої Соборної колись була українська книгарня Андрія Мартинюка — одна з найбільших у тогочасному Рівному, де місцеві гімназисти купували літературу, канцелярське приладдя.

До речі, книгарня в цій будівлі була й у радянські часи аж до знесення будинку.

Вул. Ленінська (Соборна), кафе “Молочне” і наступний будинок, в якому була книгарня Мартинюка, 1970-і роки

На Замковій в давнину розміщувалися синагоги, перша єврейська змішана приватна гімназія. На розі Замкової і Шкільної ще й нині височіє приміщення колишньої головної синагоги Рівного, щоправда, спотворене й перебудоване.

Головна синагога, вид з вул. Замкової

Головна синагога Рівного, поч. ХХ ст.

Поряд зі старим напівзруйнованим палацом виросло ціле спортивне містечко. Тут розміщувався єврейський спортивний клуб товариства “Гасмонея” (або “Хасмонеа”) з тенісними кортами і гімнастичним залом.

Палац Любомирських до пожежі. Футбольні ворота просто під мурами

У приміщенні самого палацу тривалий час розміщувалося польське гімнастичне товариство “Сокіл”, яке мало два тенісні корти. І навіть площа перед палацом мала назву “Спортивна”.

Ще на початку ХХ століття перед самим палацом облаштували імпровізоване футбольне поле, на якому в 20-і роки встановили сякі-такі трибуни.

І лише в 1932 році на орендованій у власника міста князя Любомирського ділянці землі неподалік напівзруйнованого палацу побудували новий стадіон.

На футбольному полі поруч із палацом, 1930-і рр.

Узимку на ньому влаштовували загальноміську ковзанку. На цьому ж полі тренувався й рівненський хокейний клуб “Гасмонея”. Стадіон, як на ті роки, був розкішний — велике футбольне поле, бігові доріжки, велотрек, великі трибуни, під якими розмістилися спеціальні роздягальні, душові.

На будівництво з міського бюджету виділено було 80 тисяч злотих. Цей стадіон проіснував практично до 50-х років.

У кінці 50-х палацові руїни розтягнули екскаваторами, розчистивши більший майданчик, і збудували новий стадіон “Колгоспник”, на місці якого згодом постав “Авангард”.

Оновлений колишній польський стадіон став радянським “Колгоспником”, середина 1950-х рр.

Замкову тепер не впізнати. Фасади старих будинків, які ще збереглися, обліпили торгові вивіски, а на перших поверхах розмістилися численні магазини. Нині основна прикмета вулиці — торгівля, а чи не головною “пам’яткою” Замкової є промисловий ринок, хоча вже й не такий велелюдний, як на початку 90-х.

Джерело: Світлана Калько, РівнеРетроРитм

Радіо ТРЕК у Telegram. Viber: 063-734-106-4

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4
Вікторія Левчук

Вікторія Левчук Журналістка

Загублено документи на Романюк

  Загублено сумку з документами на прізвище Романюк Валерій. Велике прохання повернути документи за винагороду.      

Загублено документи на Музичук

Загублено гаманець з документами на прізвище Музичук Андрій. Прохання повернути за винагороду.    

Знайдено самокат

В районі Лебединки знайдено дитячий самокат. Тому, хто загубив, прохання телефонувати:  

Більше оголошень