Історія рівненського «будинку з химерами» (16 ФОТО)
Цей будинок на Петлюри, 17 нині знають як Будинок вчених та Музеї бурштину й Уласа Самчука
Сто років тому верхівку фасаду цього будинку вінчали декоративні елементи, які разом із нижньою частиною та великим круглим вікном нагадували арфу. Обрамлення вікон доповнювали ковані підставки для квітів і такі ж решітки, пише РівнеРетроРитм.
Сама будівля мала мереживну ковану огорожу. Величезне округле вікно колишньої парадної кімнати будинку, декороване рослинним орнаментом.
За словами доктора архітектури завідувачки кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольги Михайлишин, будинок на Петлюри, 17 зведено в стилі модерн причому з флористичними мотивами. Його давно, зазначає Ольга Михайлишин, паспортизовано, і він є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Архівні джерела називають дві дати зведення будинку — 1898-й і 1903-й роки. Утім, науковці все ж таки схильні вважати роком побудови другу дату, а перша, вочевидь, початок будівництва.
У ті часи вулицю Гоголівську (сучасна Петлюри) починали обживати багаті містяни, зводячи розкішні особняки. Заможний рівненський єврей Перла Вігдорович, який торгував по всій Європі хутром, вирішив оселитися на цій вулиці з родиною.
Аби його помешкання вигідно вирізнялося серед інших, чоловік замовив архітектору Крижанівському житло в модерновому стилі, який на той час був чи не найпопулярнішим у будівництві.
Родина Вігдоровича володіла особняком до 1939 року. З історичних джерел відомо, що в 1919 році, коли до Рівного прибули низка міністерств уряду Української Народної Республіки, перший поверх будинку Перли Вігдоровича зайняла Державна канцелярія.
З приходом у 1939 році радянської влади родина Вігдоровича емігрувала до Польщі й про подальшу долю їх нічого не відомо.
За понад сто років існування будівля бачила з десяток господарів.
У його стінах свого часу розміщувалися і урядовий військовий зв’язок, і німецький шпиталь під час окупації, і комсомольські органи, і бібліотеки.
З 1991 по 1994-й там розміщувався “Союз молоді Рівненщини”, у 1994-1999-у — музей українського мистецтва. З 2001-го історичною спорудою опікується Будинок вчених.
Частину приміщень виділено під Літературний музей Уласа Самчука та Музей бурштину в 2007-у і 2010-у роках відповідно.
За дверима старовинного особняка
Щойно ступивши всередину, відвідувач потрапляє в дзеркальний тамбур-сіни з чудернацькою ліпниною на стінах і вітражем на вхідних дверях.
Розкішний вестибюль округлої форми, з колонами, оздоблений ліпниною, особливо її багато на стелі.
Різьблені дерев’яні двері оздоблено круглими віконцями.
Напівкруглі грубки у вестибюлі оздоблені декоративними кахлями, а дверцята до них — з фігурним литтям. Таких грубок у будинку є кілька. І кожну декоровано по-іншому. Кахлі, яким понад сто років, збереглися добре, лише подекуди потріскали.
Окрасою будинку є сходи на другий поверх — з білого мармуру, з дубовими перилами і візерунчастою решіткою.
На стінах — величезні видовжені дзеркала в обрамленні ліпнини.
Стелю прикрашає кольорове вікно-вітраж, через яке сходи освітлюються денним світлом.
Особливо вражає стеля кімнати, де нині Літературний музей Уласа Самчука — дерев’яна (ймовірно дубова), вкрита лаком, різьблена візерунками.
Будинок на Петлюри, 17 нагадує будинок із химерами, який є у Києві. Він отримав таку назву завдяки скульптурним прикрасам, розташованим на фасаді й усередині, тематика яких — наземний і підводний тваринний світ, атрибути полювання, казкові істоти.
Джерело: Світлана Калько, РівнеРетроРитм
Радіо ТРЕК у Telegram. Viber: 063-734-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
