Економіка України майже зупиняється: чому уряд погіршив прогноз і що це означає для зарплат, цін та роботи
Уряд майже обнулив прогноз на 2026 рік, а на наступний передбачає лише незначне пожвавлення. Причини — російські удари по енергетиці та підприємствах, проблеми з експортом і нестача міжнародного фінансування
Уряд переглянув очікування щодо розвитку економіки України. Якщо раніше прогнозував, що у 2026 році вона зросте на 1,6%, то тепер очікує лише 0,1%. Це означає, що за рік економіка практично не стане більшою, пише ua.news.
Прогноз на 2027 рік також погіршили: замість 1,3% зростання тепер очікують лише 0,4%.
Причини такого перегляду пов’язані передусім із наслідками російських атак. Удари пошкоджують енергетичні об’єкти, промислові підприємства та транспортну інфраструктуру. Через перебої з електрикою заводи змушені скорочувати виробництво або витрачати більше грошей на альтернативне живлення. А коли порти не можуть повноцінно працювати, українським компаніям складніше продавати продукцію за кордон.
Додатковою проблемою залишаються затримки міжнародної фінансової допомоги. Вона потрібна державі, зокрема, для покриття бюджетних витрат і підтримки економічної стабільності.
Ситуацію оцінює обережніше й Національний банк України. Його прогноз на 2026 рік передбачає не зростання, а скорочення економіки на 0,4%. Тобто уряд очікує майже нульового результату, а НБУ — невеликого падіння.
Найбільше від ударів, за оцінками регулятора, постраждали підприємства металургії та видобутку руди.
Водночас уряд закладає у свій прогноз припущення, що активна фаза бойових дій завершиться у 2027 році. Якщо цей сценарій справдиться, економіка зможе поступово відновлюватися: прогнозоване зростання становить 4,1% у 2028 році та 5,9% у 2029-му. Однак це саме очікування, а не гарантований результат.
Чому економічне гальмування відчують звичайні люди
ВВП — це загальна вартість товарів і послуг, які країна виробляє за певний період. Коли цей показник зростає, зазвичай збільшуються виробництво, торгівля та обсяг послуг. Компанії можуть активніше розвиватися, наймати людей і підвищувати зарплати.
Якщо ж економіка майже не зростає, бізнесу складніше планувати розширення, відкривати нові робочі місця та вкладати гроші в розвиток. Держава також отримує менше можливостей для збільшення податкових надходжень, з яких фінансуються оборона, соціальні виплати й відновлення інфраструктури.
Тому слабке зростання ВВП — це не просто цифра у звіті. Воно може впливати на те, наскільки легко знайти роботу, чи зможе роботодавець підвищити зарплату та як швидко відновлюватимуться пошкоджені підприємства.
Ціни продовжать зростати: чому говорять про стагфляцію
Ще одна проблема — поєднання майже відсутнього економічного зростання з подорожчанням товарів і послуг. Економісти називають таке явище стагфляцією.
Це ситуація, коли економіка буксує, бізнесу складно розвиватися, а ціни в магазинах і на послуги все одно зростають. Для людей це особливо неприємне поєднання: можливості заробляти більше обмежені, але витрачати доводиться дедалі більше.
Уряд погіршив і прогноз інфляції — тобто загального зростання цін. На 2026 рік тепер очікують 10,6%, а на 2027-й — 8,5%. Національний банк прогнозує інфляцію на рівні 12,5% наприкінці 2026 року та 7,3% у 2027-му.
Різниця між оцінками пояснюється тим, що установи використовують власні розрахунки та припущення. Але обидва прогнози вказують на те, що швидкого припинення подорожчання чекати не варто.
За даними Держстату, у жовтні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,8% порівняно з вереснем. Якщо порівнювати з жовтнем минулого року, подорожчання становило 11%.
Найпомітніше за місяць зросли ціни на овочі — на 10,2%. Також подорожчали крупи та інші продукти перероблювання зерна, молочні продукти, м’ясо птиці й хліб. Водночас яйця подешевшали на 4,6%, а свинина — на 0,3%.
Зросли й окремі комунальні та транспортні витрати: водопостачання подорожчало на 10,1%, каналізація — на 8,8%, пальне та мастила — на 5,3%.
Бізнес зароблятиме менше, а знайти роботу може стати складніше
Погіршення економічного прогнозу позначається і на очікуваннях щодо прибутків підприємств. Уряд тепер прогнозує, що у 2027 році вони становитимуть близько 1,76 трлн грн замість 2,16 трлн грн, які закладали раніше. Це приблизно на п'яту частину менше.
Водночас витрати виробників зростатимуть. Прогнозується, що промислова продукція подорожчає для виробників на 17,3%. Це може позначитися і на кінцевих цінах для покупців.
Є проблеми й із зовнішньою торгівлею. Уряд очікує, що у 2027 році український експорт збільшиться лише на 0,8%, тоді як імпорт зросте на 10,7%. Тобто країна купуватиме за кордоном значно більше, ніж зможе продати, а прогнозований дефіцит торгівлі сягне 85 млрд доларів.
На ринку праці також помітне охолодження. За даними Нацбанку, у жовтні кількість нових вакансій була на 10,5% меншою, ніж за той самий місяць торік. Особливо відчутно скоротилася пропозиція роботи в роздрібній торгівлі — на 27,7%.
Уряд прогнозує, що рівень безробіття в найближчі роки залишатиметься близько 13%, а кількість зайнятих становитиме приблизно 12,7 млн осіб. Середню зарплату у 2027 році оцінюють у 36 804 грн. За прогнозом, її зростання з урахуванням інфляції становитиме 4,9%.
Це означає, що номінально зарплати можуть збільшуватися, але важливо й те, скільки товарів і послуг люди зможуть купити на ці гроші. Якщо ціни зростатимуть швидше, реальне поліпшення добробуту буде значно скромнішим.
Виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин вважає, що новий прогноз уряду відповідає нинішній ситуації в країні. Водночас на його думку, через погіршення очікувань потрібно переглянути й показники державного бюджету на 2027 рік, адже його доходи розраховували з урахуванням вищого економічного зростання.
Серед головних проблем для бізнесу експерт називає блокування чорноморських портів, енергетичні перебої та логістичні витрати.
Величезні проблеми в аграрному секторі сьогодні. Реально у людей немає можливості продати продукцію, яку вони виростили. Це перші надзвичайно великі ризики. Негайно треба розблоковувати Чорне море, — зазначає Пендзин.
Ще один ризик — перебої з електроенергією. Підприємствам доводиться витрачати більше на виробництво, зокрема через використання альтернативних джерел живлення. Ці додаткові витрати зрештою можуть закладатися у вартість товарів.
Економіст також звертає увагу на міграцію.
Якщо через небезпеку люди виїжджатимуть за кордон і не повертатимуться, в Україні скорочуватиметься кількість працівників і покупців. Це означає менший попит на товари та послуги, а отже — додаткові труднощі для бізнесу.
Щодо можливого відновлення економіки у 2028–2029 роках Пендзин радить не робити передчасних висновків. Прогнози уряду та НБУ регулярно змінюються залежно від безпекової ситуації, тому майбутні темпи зростання залишаються невизначеними.
Чого чекати українцям
Нинішній прогноз не означає, що всі підприємства зупиняться або що зарплати обов’язково зменшаться. Але він показує: швидкого економічного пожвавлення поки не очікують.
Для українців це може означати подальше зростання цін, обережнішу політику роботодавців щодо наймання та підвищення зарплат, а для бізнесу — дорожче виробництво, складніший експорт і менше можливостей для розвитку.
Наскільки глибокими будуть ці наслідки, значною мірою залежить від безпекової ситуації, роботи енергетики й портів та стабільності міжнародної підтримки. Саме ці чинники визначатимуть, чи зможе українська економіка перейти від майже нульового зростання до повноцінного відновлення.
Радіо Трек: НОВИНИ
