Для них я була, як екзотична тваринка: українка про свій пошук роботи у Франції
Назвала обов’язкову умову, щоб «зачепитися» у цій країні
До початку повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Ірина Гриник жила і працювала у Львові. Ірина мала роботу, досвід у ІТ - QA та проджект-менеджмент, і на той момент була заручена з французом. Саме це й стало основною причиною її переїзду до Парижа, - розповідає Dev.ua.
Ірина зазначає, що на комфортність життя впливають дві основні речі: заробітна плата і знання мови.
У Франції немає високих зарплат в айтівців, вони або середні, або трошки вищі за середнє.
Тому тут не варто очікувати на якісь захмарні суми. І, звісно ж, приїжджі, ще й без знання французької, отримують менш привабливі офери, ніж місцеві фахівці, — зазначає айтівиця.
Уже з перших тижнів айтівиця відчула, наскільки важливим у Франції є володіння мовою. На момент переїзду її рівень французької був на рівні А1, тож навіть оформлення базових документів стало викликом для Ірини. Англійською тут майже ніхто не говорить, навіть у столиці.
Зараз у мене рівень В1 — це досить комфортний рівень для проживання, — розповіла Ірина.
Плюси і мінуси життя у Франції
З одного боку — сильна соціальна підтримка, хороша система охорони здоров’я, смачна їжа, якісне вино, природа.
З мінусів — високі податки (Ірина сплачує близько 30%), складна інтеграція без мови та дуже довгі очікування на запис до лікарів.
Французьке суспільство досить закрите — знайти друзів серед місцевих нелегко, особливо без хорошого знання мови.
Перший рік після переїзду Ірина ще працювала віддалено на українську компанію. Потім вирішила зробити паузу — не лише через адаптацію, а й через професійне вигорання. Айтівиця розглядала варіанти роботи у Франції, але активного пошуку не вела. Часто зіштовхувалась із відмовами — французький ринок праці досить консервативний.
Якщо у вас немає папірчика про відповідну освіту, HR навіть не розглядає ваше резюме. Оскільки я є світчером, дуже багато компаній просто ігнорувати моє CV, хоча я мала 7 років досвіду як QA, так і PM.
Декілька разів мені вдавалось отримувати запрошення на співбесіду, але зазвичай HR неймовірно дивувались моєму світчу, для них я була як екзотична тваринка, яка дуже і дуже цікава, але поки що не викликає довіри — поділилася своїм досвідом Ірина.
Під час паузи у пошуках роботи в Ірини з’явилася нагода, яку вона спочатку навіть не розглядала: у компанії її чоловіка відкрилася вакансія. Роботодавець не вимагав знання французької та орієнтувався більше на навички, а не на дипломи. Попри сумніви (адже не кожному зручно працювати зі своїм партнером), українка все ж вирішила спробувати. І, як виявилось, не дарма — вже понад два роки Ірина працює у цій компанії.
За словами Ірини ІТ-ринок у Франції відчутно відрізняється від українського. Тут усе набагато повільніше, більше ієрархій, рідко хто говорить напряму з керівництвом. Наприклад, Ірина спілкується зі своїм техдиректором напряму, а її колеги — ні.
Підвищення зарплат обмежені — 4–6%, максимум 8–10%. Зарплати в ІТ тут загалом не такі високі, як можна було б очікувати, особливо для новачків без французької.
Слід враховувати, що під час найму на роботу сума вашої заробітної плати вказується до оподаткування.
До того ж тут не заведено працювати 100% ремоут — максимум 2 дні з дому, решту часу треба бути в офісі.
Але водночас люди дуже цінують свій особистий час: обіди по 1–2 години з бокалом вина чи пива, жодних овертаймів без додаткової оплати, відпустки до 35 днів на рік.
У разі звільнення, компанія втрачає досить багато грошей (такі закони для захисту працівників діють по всій Франції).
Тому, якщо є потреба попрощатися з працівником, намагаються домовитись, працівник сам йде і компанія виплачує певну суму компенсації — повідомила айтівиця.
На сьогодні Ірина не планує повертатись в Україну, оскільки зараз її життя пов’язане з Францією — не лише через роботу чи побут, а й через особисте.
Радіо Трек: НОВИНИ
