«Червоні» записи: чи мають вчителі право писати зауваження в щоденнику учня
Що каже юрист та психолог
Вчителі часто залишають у щоденниках учнів зауваження чи знаки питання червоною або зеленою ручкою. Деяких батьків це обурює, адже щоденник дитини потім виглядає не дуже привабливо.
Тему вчительських записів у щоденниках підняла у мережі мешканка Харкова (допис подаємо мовою оригіналу):
Добрый день. Имеет ли право учитель писать замечание в дневнике, тем более красной ручкой? Может ли ставить знаки вопроса в не нарисанном расписании, хотя день недели еще не настал? Харьков, школа 97, 4 класс НУШ, – йдеться у повідомленні.
У коментарях інші батьки пишуть:
- Як добре, що в моєї дитини в школі не треба щоденника. І оцінок немає, і домашки.
- У когось занадто багато вільного часу. Щоденник – це особиста річ дитини. Хочу пишу, хочу малюю, хочу рибу завертаю.
- Так, а що тут такого? Ну поставив вчитель відмітки, і що? Якщо дитина засмутилась, може, з нею просто поговорити, що така справа точно не варта переживань.
- Ось через таких батьків страждають і діти, і вчителі. Вчитель витрачає свій вільний час і пише це для того, щоб батьки звернули увагу на своїх дітей.
- Тож особиста справа учня, чи його «обличчя», де вчитель зобов’язаний робити помітки?
Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко розповів, що існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом. Тобто немає жодного закону, постанови чи розпорядження, яке б запроваджувало існування щоденників і їхнє введення.
Щоденник не є обов’язковим в школах. Якщо його немає, то дитина за це не може отримувати жодного покарання, – пояснив Роман Бондаренко.
Юрист запевнив, що записувати домашнє завдання чи робити будь-які необхідні помітки можна й у звичайному зошиті або блокноті, адже щоденник – це не більше, ніж просто традиція.
Раніше це був засіб зв'язку між вчителем і батьками, коли не було мобільних телефонів, не було електронної пошти та різних месенджерів. Тоді через щоденник передавалась інформація, – додав юрист.
Тим часом дитяча психологиня Дарина Силіванова переконана, що щоденник – це не така вже й безглузда річ.
Я прихильниця того, щоб певні дисципліни й певна структура в освіті була. Вона потрібна дітям для того, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності, – розповідає Дарина Силіванова.
Якщо ж у щоденнику усе червоне, то психологиня радить поспілкуватися спершу з дитиною, а потім із вчителем. А потім всім разом треба шукати причину.
Джерело: 24 освіта
Радіо Трек: НОВИНИ
