Був відкритою та щирою людиною: У Рівному попрощаються з 31-річним майором
Ще одна родина залишилася без свого Захисника...
Сьогодні на майдані Незалежності у Рівному попрощаються із 31-річним майором Віталієм Магелем, життя якого обірвалося під час бойових дій поміж селами Амбарне та Мілове на Харківщині.
Прощання відбудеться о 10 годині. Поховають Захисника у селі Привільне на Дубенщині. повідомляє Рівнерада.
Віталій Магель — випускник Національного університету водного господарства та природокористування, де закінчив кафедру «Водопостачання та водовідведення».
Старанний, ерудований, життєрадісний чоловік поєднував навчання за спеціальністю із військовою кафедрою. А після закінчення магістратури Віталій залишився працювати в університеті.
Усі думали, що він будуватиме кар’єру саме в науковому напрямі, адже все гарно вдавалося, був хорошим спеціалістом. Але Віталій вирішив інакше — спершу його мобілізували у 2014. А вже у 2018 році повністю підписав контракт із ЗСУ, пройшов АТО — учасник бойових дій. Йому дуже подобалась армія, можна навіть сказати, що мріяв про службу, але швидше за все це було його покликання, – розповіла дружина Віталія Оксана.
Герой завжди прагнув всім допомагати, тому його телефон рідко замовкав. Він був відкритою та щирою людиною, яка ніколи й нікому не хотіла зла.
Віталій Магель любив реалізовувати свої мрії в батьківському господарстві на Дубенщині. Там він купив овець, аби зайнятися вівчарством. А перед цим опановував бджільництво.
Віталій зумів поєднати у собі багато різноманітних рис завжди прагнув спробувати щось нове. Він все знав, всім цікавився і не хотів зупинятися. Та найцінніше — це Матвій. Синочок-першокласник. Для нього Віталій був готовий на все. Взагалі для чоловіка завжди на першому місці була сім’я — ми з сином, батьки, брат... – ділиться дружина Захисника.
З перших хвилин повномасштабного наступу рф на українські землі Віталій був на службі. Тоді ще виконував обов’язки начальника штабу тероборони Рівненщини. Спершу старався бувати вдома хоч зрідка, але врешті...
Останні пів року ми майже не бачилися. Він був весь в роботі. Спілкувалися при найменшій нагоді. Віталій завжди намагався мене заспокоїти, вберегти, відмежувати від поганих думок.
У нього завжди все добре, всі проблеми він вирішить сам... Та й взагалі, він не з тих людей, хто буде розповідати про труднощі чи негаразди. Жодного слова про це, так само і про службу... Головне, аби ми береглися, аби ми не хвилювалися. Така порожнеча залишилась, невисловленість... – каже дружина Героя.
Радіо Трек: НОВИНИ
