Богдан ГАПЯК: «З політики не йду, лише узяв тайм-аут»

субота, 26 вересня 2020 12:38

З перших уст

Місцеві вибори-2020 - у самому розпалі. Завершився період висунення та реєстрації кандидатів, розпочався період агітації.

Втім, у цьогорічних списках кандидатів відсутня низка відомих прізвищ. Серед них – голова найбільшої фракції у Рівнераді – Європейська Солідарність – Богдан Гапяк. Редакція поцікавилася у нього: чому так сталося, і чим це зумовлено?

– Так, справді я не йду на вибори. Вирішив не балотуватися в жоден орган місцевого самоврядування. Це рішення - важке, але виважене. Чому так сталося? Починати треба з того, що відбулося рік тому, а саме з переформатування партії Порошенка на Рівненщині.

На жаль, ті сили, що де-факто стали на чолі формування оновленої Рівненської обласної організації ЄС, знехтували ключовими принципами, які сповідувало ядро партії – надійність, успіх, впевненість, професіоналізм.

І під гаслами патріотичності об’єднали під своїм прапором чимало маловідомих людей, а подекуди і взагалі недосвідчених новачків у політиці, що, на мою думку, неодмінно позначиться на результатах виборів.

Мені це тим більше прикро бачити, оскільки я з моїми соратниками чимало зробили для розбудови партії на Рівненщині.

Ми показали один із найкращих для Європейської Солідарності результатів по Україні на президентських та парламентських виборах.

Я і досі є палким прихильником п’ятого Президента України. Впевнений, що перевірені кадри і надалі б принесли чимало користі ЄС, проте засади формування та розвитку цієї партії на Рівненщині, які я не поділяю, не дозволяють мені бути у її лавах.

– З Європейською Солідарністю зрозуміло, але ви, було, засвітилися у новоствореній партії «За майбутнє».

– Скажу відверто, у мене, як затятого прихильника Петра Порошенка, не було особливого бажання приєднуватися до іншої політичної сили. Якби існувала мажоритарна система виборів до Рівнеради, я однозначно пішов би самовисуванцем. А так довелося обирати собі якусь політсилу для реєстрації кандидатом у депутати.

Приєднатися до «ЗМ» мені запропонував мій товариш, колега по бізнесу та депутатському корпусу, з яким ми і ще низкою авторитетних у Рівному людей мали намір створити партію виробничників. Втім не склалося. Отож, перед тим, як прийняти пропозицію, я тривалий час вагався і спершу навіть погодився, бо сама партія виглядала новим і цікавим проєктом.

Але чимдалі, я все більше переконувався, що в лавах цієї політсили зібралося чимало людей, які не поділяють мої погляди, непохитні принципи. Я маю життєвий і політичний досвід, тому, зваживши всі «за» і «проти», відмовився від співпраці з цією партію, про що абсолютно не шкодую.

– Таким чином, відмовившись від пропозиції, ви опинилися поза грою, тобто втратили будь-яку можливість позмагатися за депутатський мандат?

– Не зовсім так. Варіанти були, але бажання не було. Як на мене, це - найбрудніші вибори у Рівному за усі роки незалежності. Стільки чорнухи та бруду у ЗМІ та соціальних мережах, чорних технологій та політичних інтриг мені ще не доводилося бачити. Тому я вирішив залишитися осторонь цього болота.

І, повторюся, абсолютно не шкодую про своє рішення. У мене є чим зайнятися – бізнес (нагадаємо, що Богдан Гапяк – співвласник одного із найбільших рівненських виробничих підприємств – фабрики нетканих матеріалів), сім’я, громадська робота.

За п’ять років депутатства я познайомився з багатьма людьми, яким небайдужий наш округ, мікрорайон, місто. Зрештою, чимало було і зроблено – відремонтовані багатоповерхівки, двори, дороги, тротуари, споруджено кілька дитячих та спортивних майданчиків. Це зроблено не з метою піару, а для людей. Гадаю, що більшість моїх виборців це оцінили і були задоволені результатами нашої співпраці.

Побачимо, хто буде наступним депутатом по Північному і що він зможе зробити для виборців. Я готовий до співпраці з усіма конструктивними і відповідальними людьми, які працюватимуть не на себе, а на громаду, готовий допомагати їм досвідом та порадами.

– Виходить, ви не йдете з політики?

– Звісно, ні. Вважайте, я лише взяв тайм-аут, аби переосмислити останні п’ять років своєї роботи, власні успіхи і помилки. Моє кредо залишається незмінним – робити добро людям, сприяти розвитку та розбудові нашого мікрорайону та міста загалом. І будуть ще не одні вибори, щоб іти на них, перемагати і реалізувати усе те, що не встиг за п’ять років мого депутатства у Рівнераді.