«А чо ви меня заставляєтє говорить по-украински?» - діалог із Донеччини
Про мову
Цю історію розповіла у себе на сторінці у facebook координаторка українського розмовного клубу «Файно» Оксана Муравльова.
"Краматорськ. Просто гуляємо з онуками. У дворі по Парковій спілкуємося, звісно ж українською.
Пройшов чоловік 60+, привітався, чемно відповіли. Він трохи здивувася, за 10 хвилин не витримав:
- А що ви спілкуєтеся українською?
- Так, а чому вас це дивує?
- Та тут никто так не гаворит.
Пройшло ще хвилин 10, спокійно мотаємо нитки, спостерігаємо за онуками, перелистуємо книгу Мустафи - подарунок-поядку за прапор... Таки не витримав наш співрозмовник, підійшов:
- А можна с вами поговорить?
- А чому ні, ми чемні бабусі.
- А чо ви меня заставляете говорить по-украински?
- Ми? Взагалі між собою спілкуємося.
- Вот во всех магазинах гаворят, везде начали заставлять, Проблему делают.
- Ми вам проблем не створюємо. Ви захотіли поговорити, ми не відмовили. У чому проблема?
- Ви нарошно не хочете со мной говорить по русски...
- Ми спілкуємося рідною, а ваші вже проблеми - говорити з нами чи ні. Ми до вас не підходили.
- Я тут лавочку сделал, а ти на ней сидиш, приехали с западной и свои права качаете...
- ??? У чому логіка?
- Ти еще скажи, что дома тоже на украинском говоришь
-Так, спілкуємося. А чому ви мені почали тикати? Не навчені етикету спілкування з жінками?
- А как тебя називать?
- Пані Оксана.
- Ти шо из Польши? Едь к себе домой, я ету лавочку сделал.
- Та ні я з Ясинуватої. Пані Ірина з Краматорська
- так едьте на свою западную, и качайте права. Понаехали тут со своим украинским...
Так, ми пішли, бо з цим «доміношним козлятником» спілкування не приносить задоволення. Але нам тут жити...
До речі, це лише частина розмови... торкалися й теми війни з росією, питань Криму... Як виявилося, ми нічого не знаємо - росія у них не ворог і ніхто Крим не захоплював(((
Радіо Трек: НОВИНИ
