«Вони не змогли сидіти вдома»: Герої Небесної Сотні Рівного (ФОТО)
Їх - троє
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні. У цей день 2014 року на столичному Майдані, який стояв за європейське майбутнє України, від куль снайперів загинули троє жителів Рівного:
Олександр Храпаченко,
Валерій Опанасюк,
Георгій Арутюнян.
Усі троє були патріотами і небайдужими людьми. Тож не змогли сидіти вдома, спостерігаючи з екранів телевізорів за подіями, які відбувалися у Києві, і які згодом назвуть Революцією Гідності.
Олександр Храпаченко
Наймолодшому, Сашку Храпаченку, було тоді лише 26 років. Він тільки недавно закінчив Рівненський державний гуманітарний університет, де був одним із найяскравіших студентів. Мав спеціальність театральний режисер. Збирався одружитися і на березень запланував іти у свати до своєї дівчини. Але все перебили події у державі.
У Київ Сашко вирішив їхати після захоплення у Рівному активістами облдержадміністрації. Батькам про це не повідомив. Оскільки підпрацьовував промисловим альпіністом, попросив свою дівчину сказати їм, що поїхав на роботу до столиці.
«Я не зможу сидіти вдома, коли в країні таке робиться. Мене це не обійде. Я маю бути у Києві. Там таке робиться, а я буду вдома сидіти у комп'ютерні ігри грати? Як ти це собі уявляєш?», - переконував її, а вона розуміла, що його не зупинить.
26 січня вже був у столиці. А 20 лютого на Сніжній барикаді навпроти метро Хрещатик об 11:28 год куля снайпера прошила його тіло на смерть.
Валерій Опанасюк
Батьку 5 дітей Валерію Опанасюку було тоді 42 роки й він теж не зміг всидіти вдома. Особливо після того, як на Майдані вбили кількох людей. Хоча вже раніше побував там і приїхав додому із запаленням легень.
Його дружина Вікторія просила не їхати, кивала на їхніх 4 спільних дітей, мовляв, як сама з ними буду, якщо з тобою щось станеться. Та й наймолодшому сину - лише 3 роки. Документи сховала, щоб таки лишився. Але Валерій був невблаганним.
Поїхав без документів, їжі й теплих речей. І дружині не сказав, що їде.
Я навіть не провела його, - картала себе Вікторія.
А 20 лютого Валерій не взяв слухавку, коли вона зателефонувала. Потім сестра його спробувала зателефонувати Валерію і якась жінка їй відповіла, що його вбили.
Георгій Арутюнян
Батьку трьох доньок, вдівцю Георгію Арутюняну тоді було 53 роки. Він міг взагалі не перейматися українськими подіями, адже за національністю був вірменином.
Але вже довгий час жив в Україні й тут народилася його найменша донька. А загострене відчуття справедливості не дозволило йому сидіти вдома під час подій Революції Гідності.
«Як це так: молодих хлопців будуть вбивати, а я старий буду на дивані лежати? Я вже світ побачив», - говорив Георгій, - згадувала його падчірка Анна Адамчук.
А коли на Майдані вбили його земляка - вірменина Сергія Нігояна, поїхав до Києва.
20 лютого поблизу Монумента Незалежності загинув від кулі снайпера. Його найменшій доньці тоді було лише 3 роки. І вона залишилася сиротою.
Радіо Трек: НОВИНИ
