Пожежа, 2 закриття, музей атеїзму та склад — доля Свято-Воскресенського собору Рівного
Рівненський храм пережив і руйнацію, і закриття, був за крок від знесення...
У 1580 році на місці нинішнього Свято-Воскресенського собору стояла невеличка церква, заснована Марією Несвицькою-Рівненською. Але вона згоріла під час чергового татаро-монгольського нашестя.
Рівняни почали збирати пожертви на будівництво нового храму та подали клопотання до влади міста і начальника краю графа Ігнатьєва про виділення коштів і земельної ділянки під будівництво нового православного храму. Його вирішили побудувати в центрі Рівного на місці згорілої дерев’яної церкви Воскресіння Христового.
Перший камінь під будівництво храму у Рівному заклав імператор Олександр ІІІ.
Проект храму розробив архітектор Дейнека, а будівництво храму тривало більше п’яти років. На це з казни було виділено 86 тисяч рублів. У соборі було влаштовано три приділи: головний – на честь Воскресіння Христового, боковий Олександро-Невський та підвальний – на честь Архістратига Михаїла.
Кошти на оздоблення храму виділив начальник краю граф Ігнатьєв. На них закупили для собору все необхідне, а в Києві в художній майстерні Олександра Мурашка був замовлений головний триярусний іконостас. Всі ікони були скопійовані з ікон відомих художників.
Восьмого жовтня (за ст. ст.) 1895 року відбулося освячення новозбудованого православного соборного Свято-Воскресенського храму міста Рівного.
У 1921 році, за польської влади, собор було закрито. І лише у квітні 1931 року польська адміністрація дала дозвіл на відкриття рівненського соборного храму.
У цьому році проводиться ремонт соборної церкви, а в 1932-1933 роках на пожертви вдови генерала Конопка будівельна контора Казиміра Шеліги біля Свято-Воскресенського собору з боку головної вулиці міста будує дзвіницю з головним арочним входом на церковне подвір’я з іконною, свічковою та квітковою лавками.
Під час німецько-фашистської окупації Рівного (1941-1944) відправи у Свято-Воскресенському соборі проводили почергово українською та церковнослов’янською мовами.
За радянських часів згідно з планом реконструкції центру міста передбачалося собор знести, а на його місці побудувати багатоповерхівку та торговельний центр.
«Согласно утвержденного проекта детальной планировки район церкви по ул. Ленинской подлежит застройке пятиэтажными жилыми домами с магазинами и другими встроенными помещениями.
Исходя из вышеуказаного, прошу рассмотреть вопрос о закрытии церкви и сноса ряда церковных зданий под многоэтажное жилищное строительство, а именно: 64-квартирного дома с двумя магазинами на первом этаже со стороны сквера матери и ребенка и такого же дома со стороны ул. Ленинской. Это дает возможность выравнять линию ул. Ленинской в этом месте и застроить ее красивыми зданиями с дешевым квадратным метром жилья» (Докладная записка главного архитектора г. Ровно Исполкому городского Совета депутатов трудящихся // Рівненський обласний державний архів. — Ф. Р. 204, оп. 11. — с. 556, л. 180).
У 1963 році Свято-Воскресенську релігійну громаду м. Рівного було знято з реєстрації, собор закрито, а в його приміщенні вирішено розмістити музей космонавтики та наукового атеїзму. У підвалі храму розмістили рибні склади. Восени 1964 року за рішенням радянської влади дзвіницю разом з капличкою та огорожу соборного подвір’я зносять.
Старожили розповідають, що до 1944 року навколо храму було старе кладовище, на якому були поховані священики та монахи. По розповідях бабусь, похоронений хтось з родини Олександра ІІІ. Під час фашистської окупації німці масово на старому кладовищі Свято-Воскресенського Собору хоронили "своїх". Із приходом у Рівне радянської влади у 1944 році зруйнували кладовище. Згодом з нижньої церкви зробили склади, потім з верхньої - музей. Кажуть, кладовище тягнулося від церкви до підземного переходу "Злата-Плази".
У квітні 1989 року собор офіційно повернули Церкві й відновили богослужіння.
Радіо Трек: НОВИНИ
