Насправді, є чимало бажаючих воювати – за Україну, - експерт з Ізраїлю (6 ФОТО)
Не ведіться на ІПСО (с)
Цікавий текст відомого ізраїльського військового. інструктора, журналіста та медіа-менеджера Ігаля Левіна у подачі Олександра Михельсона.
Стосується того, про що ми всі зараз говоримо, але подано під кутом – для більшості, напевно, - неочікуваним:
Як працює російська іпсоха? Наочний приклад – один із безлічі.
На цих фото – рекрути 12-ї бригади «Азов» НГУ на «нульовому» дні.
Ті, хто його витримає, пройдуть місяці поглибленої підготовки під керівництвом загартованих у боях інструкторів, щоби стати солдатами.
Ці фото зроблені нещодавно - всього кілька місяців тому.
Фото реальні, це не постановка для пропаганди. Рекрути реальні, відбір реальний.
Уявіть, що ви у нульових роках або навіть у 80-х, коли єдина картинка у вашому повсякденні – це та, яку вам покажуть.
Будучи жителем не України та відкриваючи газету, вмикаючи телевізор (де тільки канали вашої країни) або просто купивши журнал, ви бачите такі фото та опис до них.
Знову ж, вас не обдурили.
Показане - правда. Яке було б у вас враження?
Однозначно, ви подумали б:
«Ого, після стількох років повномасштабної війни є рекрути, ось йде відбір, ось йде підготовка».
Сьогодні ж, у часи, коли інформація циркулює вільно і є безліч незалежних майданчиків для її подачі, легко зробити так, щоб інформаційний простір був забитий сотнею новин про «виловлені трупи в Тисі», наприклад.
При цьому на тлі загальної динаміки це навіть не пил - це просто нерелевантно.
Коли у вас 30 000 мобілізують щомісяця, а на ці випадки припадає 100 тіл у річці, то з погляду історика, який оцінюватиме події, він взагалі не зверне на це уваги.
Чи багато це – 100 тіл? З погляду обивателя - так, багато. З погляду статистики війни та кількості постійно мобілізованих — ніщо.
Якось один ізраїльський колега, який не ознайомлений з реальними цифрами, але, як і багато хто, живе заголовками зі ЗМІ, сказав мені:
«Трампу потрібно примусити Україну до миру, тому що вона не вивозить».
Винесемо за дужки питання: «Якщо вона не вивозить, то як її можна взагалі примушувати?»
Зазвичай, якщо хтось не вивозить, він сам припиняє опір чи капітулює.
Я його питаю: «Чому ти так вирішив?» Він мені: «Ну так дивися - Тиса, бусики, ТЦК. Люди не хочуть воювати».
(Знову виносимо за дужки момент, що люди завжди і скрізь не хочуть воювати - у своїй масі.)
Я йому відповідаю: «А ти в курсі, що вони мобілізовують кілька десятків тисяч людей на місяць?» Він, приголомшено: «Реально?» - І далі: «А чого вони тоді відступають?»
Я йому: «Бо росіяни теж рекрутують кілька десятків тисяч, а саме угруповання у них більше – приблизно 500 000 бойових солдатів проти близько 200 000 українців».
(Йдеться лише про бойові частини на фронті, а не всю армію. Бойові, нагадаю, — це близько 30% від усієї армії.)
Додамо до цього істотну перевагу в авіації і отримуємо те, що бачимо: поетапне, повільне, але прогризання — кілометр за кілометром.
Тобто, з погляду цифр, ситуація якраз протилежна: українці ВИВОЗЯТЬ.
Їм вдається стримувати цю лавину жахливими втратами та зусиллями, залишаючи після себе випалену, поранену страшними боями землю.
Це можна назвати великою та кривавою війною, але це явно не «українці не вивозять».
Мій колега не жив у цих цифрах, він жив і живе в інформаційних потоках.
Він не цікавився, скільки реально солдатів на фронті. Він тільки бачив хайлайти у ЗМІ про «ще одне тіло в Тисі».
А далі вже мозок сам малював картину.
Після 100 таких новин, нехай навіть 30, відбувалося типове когнітивне спотворення: «Українці не вивозять і воювати не хочуть».
Тоді як реальність виявлялася іншою: на один труп у річці - тисячі мобілізованих громадян, які так чи інакше виконують свій обов'язок.
Мета росіян - брати такі РЕАЛЬНІ випадки (будь їх 100, 300 або більше) і приковувати увагу громадян саме до них, повністю ретушуючи і замилюючи загальну картину того, що відбувається.
Завдяки тому, що сучасний інтернет – це прохідний двір, і на голову можна перекинути будь-яке відро помиїв, робити це просто.
Радіо Трек: НОВИНИ
