Для тих, хто любить крапки і тире: Таємні знання. Тільки нікому не розказуйте! (ФОТО)
Тире і дефіс
Увагу на цей допис звернув відомий освітянин та науковець Володимир Співаковський
Він перепостив його у себе на сторінці з таким інтро:
Таємні знання. Тільки нікому не розказуйте!
Однак, ми подумали, що вам теж буде цікаво:
Тире і дефіс
Я розумію, що ми живемо в епоху, коли крапку в кінці речення вважають проявом пасивної агресії.
Але.
Мені тут нещодавно пояснили різницю між дефісом і двома різними тире.
Зробила це професор(ка) Любов Олексіївна Атраментова, і я дуже радий, що НАРЕШТІ цю різницю зрозумів. Порадійте й ви.
Є дефіс (від лат. divisio — «(роз)ділення»).
Англійською — hyphen.
Це така коротенька рисочка, яку ми ставимо всередині складних слів: Карпенко-Карий, жовто-блакитний, більш-менш, казна-що, … чи як знак переносу слова на наступний рядок.
А є тире (від фр. tirer — «тягнути»).
Англійською — dash.
Це такі довші риски.
Але.
Тире бувають різні.
Буває коротке тире (англійською — en dash, оскільки воно шириною з літеру N), а буває довге тире (англійською — em dash, оскільки — ну ви в мами розумні, самі здогадаєтеся чому).
Так от.
Коротке тире у нас ставлять у числових інтервалах: «2–3 тижні», «8–17 сантиметрів», … та в парних словах: «Київ–Харків», «вірус Епштейна–Барр», … і ще в деяких специфічних випадках (не питайте).
А якщо треба поставити тире як розділовий знак у реченні (як ото тут скрізь) — то це довге тире.
Причому.
І дефіс, і коротке тире ставлять без пробілів (і взагалі їх би ніхто не розрізняв між собою, якби комусь колись не захотілося оце того оцього).
А от довге тире — відбивають пробілами. Ну тобто… У НАС так роблять. А, наприклад, у Британії... зовсім там інакше у них все буває, вам про це краще зовсім не знати поки.
Ох, якщо чесно, існує ще третє тире — так зване цифрове тире (англійською — figure dash), яке шириною з цифру. Але воно нормальним людям взагалі не треба. Воно треба для того, щоб якщо писати стовпчики телефонних номерів, наприклад, де цифри розділені рисочками, то от щоб вони красиво так рядочками вирівняні були і нічого нікуди не з’їжджало. Ну ви зрозуміли.
А є ще знак мінуса, «−». Здавалося б, що це — тупо те ж саме, що і коротке тире.
Ну … це «–» і то «–», так? Але ні.
Мінус має трохи-трохи іншу висоту відносно рядка. На…віщо? — можливо спитаєте ви… А це щоб мінус був рівно на тій же висоті, що і горизонтальна лінія в плюсі, «+». Хоча це хіба для математиків має значення, гуманітаріям то нє важно всьо.
***
Як бачите, нічого складного.
Крім того, щоб запам’ятати, як це все поставити в різних текстових редакторах та при різних розкладках. У Ворді дефіс ставиться сам собою, коротке тире — із зажатим Ctrl, а довге тире — із зажатими Ctrl+Alt. У Гуглодоках дефіс — знову ж таки сам собою, коротке тире — як два дефіси поспіль, а довге тире — як три дефіси поспіль.
На телефоні просто обираєте потрібний знак, головне попасти в нього пальцем.
А деінде — ну… хай допоможе вам Господь розібратися, як це деінде.
Не дякуйте.
Радіо Трек: НОВИНИ
