Бузок і Біженці: Оксана Юрченко описала досвід спілкування з переселенцями (ФОТО)

Із різних міст України

Люди бувають різні, але війна випробовує нас усіх. Хтось іде на фронт чи ТрО, хтось волонтерить і допомагає ЗСУ, хтось не шкодує грошей, а хтось – приймає біженців.

Оксана Юрченко – речниця Патрульної поліції – в одному зі свіжих постів піднімає важливу тему. Тему нашого ставлення до переміщених осіб: до наших співвітчизників, яким зараз, у будь-якому випадку, на багато гірше, ніж більшості з нас.

(Подаємо далі без змін. Фото – наші)

Бузок і Біженці

Люди, де ви берете ті всі страшилки про незадоволених і пихатих переселенців?

За останні місяці я пропустила через себе історії десятків людей. Я знайомилась з ними в різний спосіб, частіше випадково.

Оля, яка працює на колцентрі в Народному дому підкидає мені робітку («мам, ти можеш допомогти?» і телефон) і я знайомлюсь з ними. Передаючи з моїми дівчатами з відділу зав’язків з громадськістю ту чи іншу допомогу, мене щоразу вражає те, через що доводиться пройти цим людям.

Коли я чую історії як вони вибирались під обстрілами, з котами й собаками та папугами, в одній футболці й шкарпетках подекуди, бо є вибір – брати речі чи людей – то в мене мурахи та ком в горлі.

Цим людям треба навіть не допомога кормом чи тими ж шкарпетками, а просто виговоритись. І вони говорять годинами, про окупований Херсон, про знищений Маріуполь, про нескінченні обстріли в Харкові.

Вони скромні, вони дуже соромляться, що опинились в позиції прохача, вони надзвичайно вдячні. Їм подобається наше місто, вони в захваті від наших людей і вони дуже чекають повернення додому, у свої українські міста.

— А можна я просто вас обійму, можна? (Горлівка, двічі біженець)

 

— Раз ви мені дали речі, значить я перерахую свою допомогу ЗСУ (Маріуполь)

 

— Уявляєте, ці продукти, які нам видали, це від простих людей, це не від держави, коли нам їх дали, ми плакали (Запоріжжя)

 

— Багато речей не давайте, нас же скоро звільнять, дайте тільки ковдри, багато ковдр, бо ми тут мерзнемо (Херсон)

 

— Я шукаю маму 3 місяці, я не знаю, де вона і її нема в жодних списках. Мій день починається зі сліз, бо ця невідомість мене вбиває. Завтра в мене День народження, вона завжди вітала мене першою і я б поїхала її шукати хоч завтра, але я не можу (Маріуполь)

І я зразу подзвонила своїй мамі, бо я можу їй подзвонити і знаю, де вона і я обніму свою дитину, яка робить для перемоги більше ніж хто-небудь і нікому про це не розказує, я подякую усім, хто так чи інше наближає нашу допомогу. І не перестає вірити.

Фото улюбленого бузку для привернення уваги. Дякую, що дочитали до кінця

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram.
Viber: 063-734-106-4

Максим Розенко

Відкрити плей-лист

У Рівному шукають собаку породи естонський гончак

Згубилася собака мисливської породи естонський гончак. Прохання повернути загубленого улюбленця за винагороду.

Знайдена картка Приватбанку

 Знайдена картка Приватбанку, універсальна. Територія газотрону. Поверну власнику який назве останні чотири цифри. +380975244009 [media=267008]

Знайдене пенсійне посвідчення

20.01.2022 на вул.Чорновола у Рівному водій VW Sharan BK2748CH Маркушевський В.О. втратив своє пенсійне посвідчення. Аби забрати документи завертайтесь за номером 0677954878

Більше оголошень