Байка про Бабусю, модну Пані та полуницю по 350 грн.: Чому її так читають?
Вже понад 26 тис. репостів
Ви певно вже чули щось подібне, але…
Ця історія знаходить шалений відгук
Модна дівчина спитала у бабусі, скільки коштує відро полуниці... Бабуся-продавець їй відповіла:
— «350»
— «Я беру за 300 або я не візьму », — впевнено стверджує панночка.
— «Купіть за ціною, яку вважаєте прийнятною ... Мені потрібні ці гроші, щоб жити» - ласкаво відповіла їй бабуся.
Дівчина купила полуницю за свою ціну та пішла з почуттям перемоги. Вона сіла в свою дорогу машину і через пару годин пішла в модний ресторан зі своєю подругою.
Вони вибрали з меню все, що хотіли.
Зробили красиві фотографії, поїли трохи, залишивши на столі багато з того, що замовили ... Їх рахунок за вечерю становив 2600.
Жінки заплатили 3000 а здачу залишили як чайові.
Ця історія може виявитися абсолютно нормальною для наших днів, для керівника розкішного ресторану, але дуже несправедливою для продавця домашньої полуниці, вирощеної на 5 сотках дачної ділянки з важким доїздом до міста.
Питання в наступному: «Чому ми завжди повинні показувати, що в нас є сила, коли ми купуємо у нужденних?» І чому ми щедрі до тих, кому не потрібна наша допомога?
Мій батько купував товари у бідних за високими цінами, хоча він не потребував цих речей. Він іноді платив їм більше.
Одного разу я запитав його:
— «Навіщо ти це робиш, тату?»
Мій батько відповів:
— «Це благодійність загорнута в гідність, сину мій, ми завжди повинні прагнути бути вдячними!»
P.S. Я знаю, що більшість із вас не поділиться цією публікацією, але якщо ви один із тих, хто досі читає цей текст, тоді ця історія про вчинок милосердя зробить додатковий крок у правильному напрямку.
(Автор невідомий)
Радіо Трек: НОВИНИ
