В Україні частково зупинили навчання операторів БПЛА: фронту це дуже дорого обходиться, - Луценко
Що відбувається?
Ситуація на фронті залишається важкою і проблеми – наростають.
По-перше, гостро бракує піхотних мін, які могли б ефективно зупиняти ворожі наступи.
Особливо погано, що немає протипіхотних мін для ефективного – дистанційного мінування.
Тим часом ворог починає дедалі ефективніше застосовувати досвід Курської операції, де оптоволоконні FPV-дрони стали ключовим фактором – нарощення ефективних дій РФ.
Нині цю тактику орки намагаються повторити під Покровськом.
На цьому тлі свіжий допис Ігоря Луценка дивує заявленою ще однією проблемою, яка вже не залежить від ворога, але послаблює наші лінію оборони.
В Україні частково зупинене навчання операторів БПЛА.
Це звучить дико, але це зараз реальність.
Армія сама ж собі заблокувала навчання. Навчання того роду сил, який зараз відповідає за 80% ураження і ледь не 100% розвідувальної інформації на лінії бойового зіткнення.
В ряді областей, де знаходяться великі навчальні центри, кількість заборон на польоти сягає майже 70-80% протягом тижня. Це означає, що курсанти, котрі навчаються використовувати різного роду безпілотні літальні засоби, літати не можуть. Відтак, вони не можуть освоїти засоби належним чином.
Це не всюди і не завжди, але дуже, дуже часто. Надто часто.
Чому це відбувається?
Тому що командування повітряних сил видає відповідні заборони на польоти.
Причини можуть бути дуже різними, серед яких — тривоги (але їх досить мало, це не той фактор, що перешкодить навчанню операторів БПЛА), польоти «великої» авіації тощо. Утім, питання не до самих повітряних сил, а до системи.
До чого це призводить?
Оператори БПЛА не мають безліміту часу на навчання. Вони за визначений термін курсу не встигають пройти польотну практику. В результаті, приїжджають на фронт недонавченими. І на фронті виникає нестача кваліфікованих екіпажів.
Потреба в аеророзвідці і ударних БПЛА зараз тільки зростає.
Держава масштабує ефективні підрозділи — це раз. По-друге, у більшості лінійних підрозділів все ще катастрофічно мало екіпажів, котрі можуть виконувати потрібну роботу.
Нарешті, з держбюджету і з коштів союзників виробляють все більше нових і цікавих дронів. Відтак, оператори постійно потребують нового навчання — і його пройти дуже важко, через суцільні заборони.
Що слід було б зробити?
Врешті-решт, Генштаб мав би зробити дві речі. Перше — проаналізувати пріоритети.
Підозрюю, що інколи, за інерцією мислення, навчання операторів БПЛА у деяких начальників не розглядається як першочергова задача. Безпілотниками вони жертвують ради своїх інших міркувань.
Це неправильно. Зараз у нас з Росією війна дронів, перегони — хто швидше наростить потенціал своїх безпілотних сил. І нам ці перегони слід вигравати. Ці перегони і є наша доля.
По-друге, слід просто спланувати процес навчання дронарів правильно — по географії і по часу. Перенести навчання у ті області, котрі для цього більш зручні, якщо це доцільно. Придумати адекватні графіки. Ввести хоча б мінімальний елемент передбачуваності у графік заборон. Налагодити взаємодію і взаєморозуміння.
Наразі ж сотні людей по кілька тижнів втрачають час на полігонах.
Їм платять гроші, їх годують, а вони вимушено страждають від неможливості навчатися. А могли б у цей час уже приносити користь на передовій.
А потім ці бійці, котрі так до пуття і не навчилися, приїздять, без необхідної практики, до себе у частини. І частини змушені шукати час і ресурси їх дотренувати до потрібної кондиції.
Альтернатива — втрата дороговартісних комплексів через брак досвіду, провалені бойові завдання.
Тож ці заборони у тилу дуже дорого фронту обходяться.
Вірю, що якщо в ситуацію системно втрутиться Генштаб, то можна вибудувати ідеальну систему навчання. Це цілком можливо. Це, як у нас прийнято висловлюватися, не потребує додаткових коштів із бюджету. Це потребує мудрості.
Буду вдячний за розголос, бо у мене наразі поки це головний інструмент вирішення фронтових проблем.
Радіо Трек: НОВИНИ
