Студентська сім`я Руслана і Людмили (ФОТО)
Учасники проекту Love Story на Радіо Трек - сім`я Величків
Кажуть, студентські сім’ї – найміцніші. От і ми познайомились, будучи студентами. На першому курсі (15 років тому) я поселилась у профілакторій всім відомого «Воднику». Руслан теж вперше вирішив пожити в «профіку». Ми познайомились в перший вечір нашого заїзду, зустрілись поглядами…
Чи було це кохання з першого погляду – важко сказати. На той час Руслан і я зустрічались з іншими. Але ті відносини у нас обох були на відстані і вони не були повноцінними. У нас не виникало ніяких думок, аби зустрічатися, чи, тим більше, мати спільне майбутнє.
Живучи в профілакторії два заїзди поспіль, ми багато часу проводили разом: спілкувалися, ходили на дискотеки, нам було дуже легко разом.
Ми насолоджувалися спілкуванням одне одним цілодобово, розумілися з півслова. Руслан мене зацікавив тим, що не був схожим на інших: він дуже розумний, освічений, компанійський, веселий, і до того ж, неймовірно гарний!
Він здавався мені дуже перспективним, з ним було цікаво! Але, я завжди сміялася з нього, коли він розповідав, якою має бути його дружина. Де він знайде таку дурепу, яка, наприклад, в 30 років буде бігати щодня на стадіоні, аби гарно виглядати?! І знаєте - він знайшов таку!
Ми одружилися через 2,5 роки щоденних зустрічей. Будучи студентами одного ВУЗу, ми шукали можливість побачитись на кожній перерві, після занять, роботи, ввечері і до самої ночі. Щодня…
Здається, не могли наговоритись ніколи! Руслан їхав від мене до себе додому і, коли приїжджав, дзвонив до мене зі стаціонарного телефону (тоді ще не було мобільних), і ми ще говорили по 2-3 години.
Тепер у нас два сини: Марку - 10 років і Ромчику - 5.
Вони змінили наше життя, зробили цікавішим.
У кожного з нас своя справа, свої захоплення, але ми маємо спільні мрії і спільне майбутнє. Ми знаємо, що мрії збуваються!!!
Спочатку ми жили з батьками, потім самі робили ремонт у своїй квартирі, самі клеїли шпалери, вибирали меблі, але ці маленькі труднощі ми переживали легко, бо ми кохаємо один одного.
За ці 15 років було багато різних ситуації, підйомів і падінь, але ми знаємо одне: коли ми разом – ми набагато сильніші, бо ми дві половинки одного цілого!
Радіо Трек: НОВИНИ
