На Рівненщині мама після народження трійні впала в кому на 90 днів (6 ФОТО)
Вражаюча історія
Доля цієї родини свого часу вразила всю країну.
Як пише ВісникК, двадцять шість років тому в міському пологовому будинку Рівного народилася трійня чудових дівчаток.
Та не встигла родина оговтатися від свого потрійного щастя, як наступного дня після пологів прийшла чорна біда – мама дівчаток впала в кому і через три місяці померла…
Породілля 90 днів була в комі
Ніби ніщо не віщувало біди. Мартинчуки працювали тоді вчителями у селі Сопачів Володимирецького району.
І коли дружина завагітніла вдруге, задля здоров’я майбутнього дитяти за рекомендаціями лікарів вирішили виїхати з радіоактивно забрудненої чорнобильської зони.
Дуже вже хотілося їм народити здорову сестричку чи братика для своєї старшої донечки Марійки. На УЗД батькам повідомили про двійню хлопчиків!
28-річна Наталя нормально доносила діток і 26 жовтня 1995 року їй зробили кесарів розтин.
Медсестра привітала щасливого татуся з народженням дівчаток. А ще через кілька хвилин їх стало не дві, а три! Діти з’явилися на світ з вагою майже по два кілограми кожна.
Такої повноцінної трійні у Рівному не було років десять. Наталка жартувала:
– І що він робитиме з п’ятьма бабами?!
Та радіти довелося недовго. Бо увечері наступного дня після пологів породіллі стало зле. Наталя знепритомніла, і лікарі констатували крововилив.
Жінка впала в кому, але медики заспокоювали чоловіка, що треба сподіватися на краще.
На жаль, подальші три місяці боротьби завершилися поразкою – багатодітна мама померла на дев’яностий день після пологів. Якраз тоді, коли її Володя переїжджав з дітками у нову квартиру в Рівному.
Він «вибив» її, поки діти й дружина були у лікарні. Бо забирати таку велику сімейку не було куди – у селі стояла недобудована хата.
Тоді міська рада і перший заступник голови облдержадміністрації Валентин Крока зробили все можливе й неможливе, аби багатодітна родина чорнобильців отримала житло в обласному центрі.
Допомогли також татові-одинакові і з роботою. Валентин Крока у подальшому став для родини Мартинчуків добрим ангелом-охоронцем на все життя.
Уявити страшно, як самому, та ще й чоловікові, дати раду трьом немовлятам?! Знаходились ті, хто радив нещасному татові здати малюків у дитбудинок.
Та 30-річний Володимир навіть думки не допускав, що його Марійка, Віра, Надія та Любочка можуть рости не біля нього. Звичайно, у перші місяці допомагала рідня. Пізніше няню найняли, коли тато був на роботі.
Зате усі безсонні ночі були татові. І перше слово «мама» донечки сказали йому…
Одна дамочка навіть хотіла, аби подарував їй… двох дівчаток
Після того, як журналісти розповіли історію цієї родини, її долею перейнялася вся Україна. На адресу Мартинчуків звідусіль люди присилали листи, посилки, підтримували багатодітного тата, як могли і чим могли.
Для Володимира це було неабияким стимулом і мотивацією. Знаходилися сердобольні жіночки, які пропонували свої руку і серце, але заклопотаному чоловікові було не до женячки. А одна дамочка навіть хотіла, аби подарував їй… двох дівчаток:
– Ти ж сам не впораєшся…
Він справився. Якою ціною, знав тільки Володя і найрідніші люди.
У 2003 році Мартинчуки на конкурсі «Гордість країни» стали переможцями у номінації «Сімейна історія».
Саме тоді здійснилася його мрія як футбольного фаната – у якості призу він отримав поїздку у Мілан, де зустрівся з відомим футболістом Андрієм Шевченком.
Вони довго розмовляли, і Шева не приховував свого захоплення татом, який сам виховує чотирьох доньок.
Потім Володимир виграв право нести олімпійський вогонь вулицями Києва, і то були його щасливі миттєвості у вирі непростих батьківських буднів, де він був і за маму, і за тата.
Встиг вивести доньок у доросле життя
…Нещодавно дізналася, що Володимира Мартинчука не стало. Його серце, у якому було стільки любові й відданості, зупинилося уві сні. І тепер він там, де його кохана Наталка.
Але Володя встиг зробити те, що мусив і за себе, і за неї – вивести доньок у доросле життя. Дівчата виросли справжніми красунями і кожна знайшла свою дорогу.
Усі четверо закінчили університети, бо тато хотів, щоб його дівчата здобули освіту.
А він був для них єдиним і незаперечним авторитетом.
Батько спішив навчити їх всьому, щоб не зламалися у цьому житті, були сильними і загартованими.
Для цього і віддав свого часу трійню навчатися у Волинський ліцей з посиленою військовою підготовкою.
Ніби відчував, що скоро вже не зможе їх захистити і підставити своє батьківське плече. Володя ще порадів своїй першій онучці, яку подарувала старша Марійка.
Тепер його дівчатка ідуть по життю самі, без татка…
Радіо Трек: НОВИНИ
