«Феєричний Театр»: прем’єра «Лісової пісні» у Рівному викликала справжній фурор (ФОТО/ВІДЕО)
Неймовірна рецензія від Андрія Пермякова
Всі, хто був на прем’єрних показах, лише про них і говорять.
Наш Театр, як виглядає, знову перевершив себе і знову довів усім, що Рівне не дарма називають «Театральною столицею України».
Всі відзначають надзвичайну сценографію, прекрасне звукове та світлове оформлення всього дійства; обговорюють неймовірну хореографію та не шкодують компліментів – акторам.
От як описав свої враження від побаченого – знаний Митець та досвідчений театрал – Андрій Пермяков:
Andriy PermyakovЯ звик до того, що у нас в мистецтві здебільшого або драма, або феєрія. Нарешті я побачив справжню драму-феєрію!
Хрестоматійна звична назва драма-феєрія «Лісова пісня» ожила фантастично-дивовижним сценічним життям.
Я тепер буду до повної назви Рівненського обласного академічного мізично-ДРАМАтичного - буду і всім раджу додавати – ФЕЄРИЧНОГО театру.
Режисерка-постановниця Ольга Турутія Tihiro Tihiro та балетмейстерка Дарина Гриценюк створили містично-феєричну драму, шоу, наповнене образністтю, художніми та сценічними знахідками, а головне теплими емоціями.
Дякую за світло в душі. А за світло та звук окремо дякую Станіслав Лозовський, Богдан Сивак, Віктор Гамов!
А ще віднедавна я взяв звичку дарувати замість квітів акторам свій власний оскар – золотий ананас за найкращу роль.
Вже в антракті я був у відчаї, бо від початку вистави відразу ананас впевнено мав потрапити до мати лісу, матері сцени і Рівного Галина Цьомик, але ж потім я захопився всіма русалками, а особливо звабливими та прерасними Nadia Polidvor і Марина Єфімчук, потім і Лукашем – Ярослав Чевелюк Ярик Чевелюк (Серж Ліфар) і магічно-чарівною Мавкою – Юля Ганущак Ганущак, згодом подумав, що круто було б дати тій, що в скалі сидить Natalya Boyarska, адже так сидіти в скелі, потребує найвищого таланту.
Таку поставлену ходу сценою навіть в своїх хореографічних голлівудських мріях не бачив сам Боб Фосс.
Після антракту номінантами ставали по черзі Оксана Островська – мати та Ксенія Муріна – Килина (завдяки вам я можу сказати я ржав на виставі за Лесею Українкою, тож не повірять).
Встиг заявити про свої амбіції щодо ананасу і досвідчений Сергій Бондарук.
От протягом всієї вистави я не міг впізнати Потерчат.
Думав, де вони взяли таких геніальних сестричок близнючок.
І коли під час нескінченних оплесків та вітань я розгублено виліз на сцену зі своїм ананасом і ще не знав, кому його подарувати.
І от я зробивши крок до першої фаворитки Галини Василівни, раптом поруч впізнав доньку народного отвінтіста України Pylypchuk Viktor Ясю! Yasya Pylypchuk – Ось, ось, хто це прекрасне потерчатко, ось володар мого ананасу!!!
А хто ж сестричка-близнюк – мама Viktoriia Klieshchenko-Pylypchuk. Віка, вау!
Ой, дорогеньки яке щастя, що ви всі є!
Драматичний-Феєричний театр! Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр
З мене ще ананас на всіх!!! Ловіть на слові)) Володимир Петрів та Анна Доманська
І як зазанчила режисерка під час овацій, ми всі дякуємо ЗСУ за можливість творити, за театр, за «Лісову Пісню», за життя.
Тут, погодьмося, сама рецензія Андрія Пермякова варта бурхливих оплесків. Але окремо, необхідно, все ж ще додатково відзначити Ольгу Турутію – неймовіно талановиту режисерку з Харкова.
От як написала про неї та її роботу наша Галина Цьомик:
Радіо Трек: НОВИНИ
