Українські школярі погано рахують та читають. Чия тут вина? (ВВС)
«Результати реформ» чи «радянської системи»? (АК)
ВВС, подаючи цей матеріал, наводить слова нинішнього міністра освіти, яка заявляє, що погані показники з читання та рахування у наших школах сьогодні є результатом «радянської системи освіти».
Як так?
Уже скоро 30 років, як немає УРСР і тих шкіл, де всі прекрасно вміли читати та рахувати.
Уже скоро 30 років українську освіту терзають «гендерними студіями», фемінітивами, трансформаціями, «безпеками життєдіяльності», заняттями до вечора та іншими нісенітницями, які змушують дітей до ночі вчитися, підключаючи до виконання незрозумілих домашніх завдань: батьків, бабусь, сусідів та дальніх родичів.
При цьому учні поголовно ще беруть репетиторів і в результаті, як виявляється, вони – згідно з західними опитуваннями – погано в нас читають і рахують, але винна в цьому не бездарна політика міністерства освіти, а «радянська система».
Одним словом, ми подаємо далі текст ВВС без змін.
Українські школярі погано рахують і мають проблеми з читанням. Такі висновки можна зробити після оприлюднення дослідження якості освіти PISA, яке провели у 79 країнах світу.
За даними PISA, 36% українських учнів не можуть зробити базові розрахунки.
Ці результати спростовують міф про ефективність радянської математичної системи освіти, заявила на презентації дослідження міністерка освіти Ганна Новосад.
«36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв'язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами», - наголосила Ганна Новосад.
Українські 15-річні школярі мають проблеми з вирішенням задач рівня 5-6 класу, де рахують відсотки і дроби.
За математичними навичками українські школярі мають гірші показники, ніж їхні естонські, польські, білоруські однолітки, але кращі, ніж учні в Молдові та Грузії.
26% таких учнів не досягли базового рівня читання, що в середньому майже так само, як в країнах Організації економічного співробітництва, де проводили дослідження. Там показник – 22%.
Схожі показники і в природничих науках – 26% учнів не досягли базового рівня.
В Україні 63% учнів читають для задоволення, а 37% тільки тоді, коли потрібно отримати певну інформацію.
«Середній рівень українських учнів виявився нижчим, ніж нам хотілося б. Ми не маємо орієнтуватися лише на хороших учнів. Ми маємо підтягувати середній рівень», - зазначила, представляючи результати PISA Інна Совсун, ексзаступниця міністра освіти і депутатка від партії «Голос».
В середньому кожен четвертий учень в Україні має низький рівень сформованої читацької, математичної та/або природничої грамотності, йдеться у результатах дослідження.
Українські 15-річні школярі на 20% частіше прогулюють школу, ніж це роблять їхні однолітки в країнах Організації економічного співробітництва, де проводили дослідження.
Україна витрачає на освіту одного учня впродовж десяти років 27 тисяч доларів, коли найбільш ефективними, за даними PISA, є витрати у 50 тисяч доларів.
«Місце України у рейтингу PISA не стало сюрпризом, але з огляду на рівень фінансування української освіти, це ще відносно непогані показники.
Це не означає, що треба задовольнятися поточним рівнем фінансування освіти, його необхідно підвищувати, але треба врахувати і сильні сторони, які допомагають досягати результатів», - зазначила співзасновниця ГО Smart освіта, радниця міністерки освіти і науки Іванна Коберник.
Хто краще вчиться?
У читанні українські хлопці відстають від дівчат на один рік навчання (різниця становить 34 бали), але випереджають їх на 7 балів із математики, хоча й неістотно.
Із природничо-наукових дисциплін різниці в успішності між хлопцями і дівчатами майже немає.
Учні, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, мають істотно вищі показники, ніж їхні однолітки з інших шкіл. Максимальна різниця становить більше 2-х років навчання.
Яке місце України в рейтингу?
У загальному рейтингу 79-и країн, які взяли участь у PISA-2018, позиції визначаються з урахуванням похибок та порівнянь між країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у діапазоні позицій.
Україна - у середній частині рейтингу PISA, діапазони наступні:
- з читання - 37-42 позиції,
- з математики - 41-46 позиції,
- з природничих наук - 35-42 позиції.
Найкраще читають і рахують школярі в Китаї, Сінгапурі і Естонії. Найгірше - у Домініканській Республіці, на Філіппінах і у Косові. На повторний рік навчання в Україні залишається лише 1,6% учнів, що значно нижче порівняно із іншими країнами, де проводили дослідження.
Що досліджували?
PISA - це всесвітнє дослідження якості освіти, в якому Україна вперше взяла повноцінну участь у 2018 році.
Під час дослідження оцінювали 15-річних школярів. Всього під час дослідження опитали 600 тис. учнів у 79 країнах.
Тести учні тривали дві години.
В Україні опитали майже 6 тис. учнів у 250 закладах освіти.
Тести українські учні проходили письмово.
PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Це дослідження показує слабкі та сильні сторони освітньої системи.
У читацькій компетенції перевіряли здатність розуміти та інтерпретувати тексти, здатність пов'язувати кілька фрагментів інформації, робити висновки.
У математиці - порівнювати довжини альтернативних шляхів або конвертувати ціни в іншу валюту.
Крім знань, досліджували також ставлення учнів до навчання і їхній емоційний стан.
Так, в Україні 82% учнів/студентів задоволені життям і 89% часто відчувають позитивні почуття, що більше ніж у середньому у країнах Організації економічного співробітництва, де проводили дослідження.
Учні, які навчаються у сільських школах, задоволені життям більше, ніж ті, хто навчається у містах.
Радіо Трек: НОВИНИ
