Чи здатна Україна перейти «Рубікон»? Запитання до Федорова та Зеленського (ФОТО)
Перевага РФ стає загрозливою (АК)
На жаль, якщо дивитися на загальну тенденцію об’єктивно, то Україні варто зараз – брати і погоджуватися на здачу Донбасу, як умову можливого Миру.
Шкода, бо наша Земля. Шкода, бо ми її не любили, зневажали й казали навіть вголос «Хай відділяються!», але…
Тепер за неї заплачено таку ціну, і пролито стільки крові, що віддавати її – реально шкода. Дуже шкода
Однак, з іншого боку – яка перспектива?
Не будемо тут розписувати всі негаразди, поговоримо про сферу, в якій у нас наче «все гаразд»: фронтові і прифронтові FPV та БПЛА. Ті самі, які допомогли нам відбити наступ на Київ у 2022р. Ті самі, що їх ми завжди вважали своєю Сильною Стороною.
Так от, і по цьому напрямку ми вже дано ТЕЖ ПРОГРАЄМО РФ.
І рятує нас лише те, що ми стоїмо в обороні, а ворог змушений атакувати і «відкриватися», але при цьому – згадайте – що є головною всіх відомих вам смертей українських воїнів та парамедиків останнього часу?
Їх усіх убиває та калічить російський «РУБІКОН», який здатен бити своїми дронами вже на 20+ кілометрів у глибину нашої оборони, в той час, як наші СБС оперують здебільшого на глибину до 5 км.
Цю проблему системно розглядають ТЕКСТИ в матеріалі: "Війна на виснаження: як не програти. Три блоки проблем".
Суть до болю проста:
Україна, наші люди та воїни часто щось придумують і запроваджують – першими, але Ворог, навіть відстаючи концептуально, швидко бере всі наші придумки на озброєння, їх доопрацьовує та системно – масштабує, ОБХОДЯЧИ ВСІ БЮРОКРАТИЧНІ ПЕРЕПОНИ ТА КОРУПЦІЙНІ СХЕМИ.
Приклад – той самий «РУБІКОН»
Що таке «Рубікон» і звідки він взявся?
У серпні 2024 року за особистим наказом міністра оборони РФ Андрія Бєлоусова був створений Центр перспективних безпілотних технологій, що дістав назву «Рубікон».
Станом на 2025 рік це сім загонів по 130–150 осіб у кожному, загалом близько тисячі фахівців за офіційними даними і до п’яти тисяч у ширшій структурі за оцінками Роба Лі з Філадельфійського інституту досліджень зовнішньої політики.
Кожен загін спеціалізується на одному завданні: FPV-дрони, протидія ПС України, боротьба з нічними бомбардувальниками, ударні дрони «Молния», морські безпілотники.
Ключова особливість «Рубікону» — він виведений за межі звичайної бюрократії Міноборони РФ.
Не включений до жодного штатного підрозділу, відсутній у відкритих реєстрах, підпорядкований військовій розвідці ГРУ.
За словами офіцера 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов» із позивним Культура, «Рубікон» справді є, на жаль, досить ефективним підрозділом, і він швидко масштабується. Офіцер корпусу «Кракен» Єгор Фірсов формулює точніше:
«Вони вивели його з-під доктрини сухопутних військ. Він став окремою силою, яка сама ставить собі завдання».
- Головна зброя – FPV-дрони на оптоволокні VT-40 та KVN, сигнал яких передається по тонкому оптичному кабелю і повністю захищений від засобів РЕБ. Дальність — 15–20 км, версії на 30+ км у розробці.
- Тактика: насичення ділянок доріг (100–300 м) групами безпілотників, які уражають передню, задню і бокові частини колони майже одночасно. Але головна мета не техніка і не піхота. Головна мета — оператори українських дронів.
- Результат роботи «Рубікону» на Костянтинівському напрямку: за тиждень знищено до 70% позицій БпЛА однієї з українських бригад.
У Курській операції підрозділ фактично унеможливив нормальну українську логістику.
Як стверджує Роб Лі:
«У Росії на цьому напрямку було кілька сильних ударних БпЛА-підрозділів, але головним там був саме «Рубікон».
Через це Україна не могла нормально забезпечувати війська, і в підсумку Росія змогла розвинути успіх і витіснити ЗСУ».
Те, що ви прочитали вище, це був витяг зі згаданого вище матеріалу на «Текстах».
Матеріалу, що його очевидно варто було б обговорити розумним людям десь на рівні Генштабу, чи Офісу Президента, чи Ради Нацбезпеки, аби вирішити нарешті:
Ми плануємо з цим щось робити?
Чи ми зібралися – програвати?
Перейти «Рубікон» це задача – особисто Зеленського.
Дехто писав про це ще в серпні 2023-го, тобто ЩЕ ЗА РІК до створення самого того «Рубікона» в РФ, але…
Ставка робилася очевидно на щось інше.
Тепер перед нами вибір: Битися чи Миритися?
І от, якщо ми збираємося не просто криваво відступати, то нам необхідно ТЕРМІНОВО щось робити.
Як пише один із коментаторів під дописом нижче:
Росіяни масово набирають студентів/молодь у дронові війська (2.5 млн грн «підйомні», річний контракт), планують до 40 тисяч лише молодих операторів набрати та підготувати.
Включили адміністративну машину, рекламу, у кожному державному ВИШі та ПТУ йде агітація/рекрутинг.
Не факт, що вийде, але цифра вражаюча, навіть як план.
Україна восени оголосила про масштабування СБС (вдвічі) – потрібно було 16 тисяч нових людей. Мадяр перших 2 тижні оголошував цифри набору – потім перестав робити це.
По тим цифрам, які були оголошені востаннє – набір такими темпами мав би тривати понад рік – хоча план був, очевидно зробити це швидко, місяць-два.
Причому, новобранців там було десь менше третини – решта це переводи з числа чинних ВС та СЗЧ.
Резюме: протягом року росіяни планують значне збільшення дронових сил, мінімум х3 до того що є зараз.
Яка ситуація в СБС (і це елітна частина СОУ) з набором – написав вище. Це загрожує багато чим, якщо у них вийде втілити сплановане.
*АК -- авторська колонка
Радіо Трек: НОВИНИ
