Аеропорт м. Рівне: і сам не гам, і другому не дам? (ФОТО/ВІДЕО)
Повертаючись до надрукованого (АК)
У зв’язку з подіями навколо «Міжнародного аеропорту Рівне», де людей продовжують тримати без зарплати, ми вирішили поновити у вашій пам’яті жовтневий матеріал, в якому пояснюються деякі аспекти.
Принципово важливо, що є люди, яким місяцями не платять зарплату, і є інші люди, які наче готові взяти наш аеропорт в концесію і вкласти в нього (увага) 200 мільйонів євро.
За нашими даними, ці люди пов’язані з керівництвом держави і мають пряме коріння у Рівному.
За нашими даними, вже кілька місяців (може й рік) в коридорах Рівненської обласної ради «маринується рішення», яке б дозволило передачу аеропорту в концесію, тим хто вважає, що знає, як створити на його основі великий транспортний хаб.
Якщо ті люди були готові (як нам розповідали) вкласти в аеропорт упродовж трьох років понад 6 000 000 000 (шість мільярдів) гривень, то може для них не склало б проблеми закрити питання з боргами по зарплаті?
Тепер, начебто, охочих взяти аеропорт в концесію немає.
Більше немає?
Точно немає?
Далі подаємо наш жовтневий матеріал.
Проект MyRivne зняв чергове відео. На цей раз тематичне. В центрі уваги – аеропорт м. Рівне.
Програма вийшла цікавою: за 17 хвилин обговорюється і показується багато різного:
Натисніть плей для перегляду
Однак, саме перегляд означеної програми змушує нас зробити деякі акценти на речах, яких багато хто не розуміє, що призводить до дивних пропозицій типу:
«Давайте продамо летовище. Збудуємо на його місці житловий масив, а потім десь на іншому місці збудуємо новий і сучасний аеродром. З нуля».
Можливо, хтось буде плескати подібним ініціативам, але вони абсурдні. Це те ж саме, що взяти мікроскоп і забивати ним цвяхи, чи розпиляти унікальний станок із ЧПУ на металобрухт.
Аеропорт м. Рівне – це унікальний інженерний та інфраструктурний об’єкт площею 167 Га.
По суті, це скарб вартістю в мільярди гривень.
Якби його не було, то збудувати аналогічний сьогодні коштувало б – десятки мільярдів.
ВАЖЛИВО
Сам Аеровокзал – це далеко не головне, що є у Летовища.
Аеродром – це складна багаторівнева інженерна споруда, де чи не найменшу роль грає аеровокзал – та коробка, де люди чекають вильоту чи проходять митний контроль.
Набагато важливішим є вибір місця (роза вітрів, під’їзні шляхи, близькість до трас, залізниці мегаполісів) та облаштування цієї території таким чином, щоб тут могли сідати повітряні лайнери масою в кілька десятків тонн.
Так, як це є у Рівному.
Для цього десятки гектарів землі розкопується, засипається тисячами тон гравію та піску, утрамбовується та ущільнюється.
Додатково забиваються сваї та прокладаються гектари багаторівневої арматури та сітки.
Далі основна частина цих площ засипається землею, яка знову утрамбовується, а злітні смуги заливаються багатометровими шарами найміцнішого високоякісного зневодненого (т.з. «спраглого») бетону.
Це роки зусиль, мільйони кубометрів земляних, ландшафтних і бетонних робіт, які, зрештою, лише потім вінчаються будівництвом аеровокзалу та допоміжних споруд.
Сама лише розробка проекту нового Аеропорту коштувала б сьогодні десятки мільйонів гривень. Одного лише проекту на папері.
ВАЖЛИВО
Аеропорт у Рівному – це комунальна власність, але Місто (міська рада й, умовно кажучи, - Хомко) не мають до Аеропорту жодного відношення.
Власником нашого Аеропорту є Рівненська обласна рада.
Можна сказати, що до певної міри доля Аеропорту є в руках обласної ради та особисто голови РОДА, позаяк більшість в обласній раді мають саме БПП та інші провладні партії.
Варіантів, як нам пояснюють, є три:
ПЕРШИЙ ВАРІАНТ
Підтримати наш обласний Аеропорт з обласного бюджету. Для цього треба погасити заборгованість по зарплаті, яка (разом із пенею та податками) складає сьогодні 15 млн грн та придбати транспортних засобів (нових тягачів) на 4 млн грн.
За цією схемою від Рівненської обласної ради треба приблизно 20 млн грн одноразових інвестицій + 2-3 млн грн на підтримку самого аеропорту щорічно упродовж хоча би перших кількох років.
При тому, що сам Аеропорт почне заробляти, обслуговуючи 10-15 тисяч пасажирів на рік. А далі, можливо, більше і навіть значно більше.
ДРУГИЙ ВАРІАНТ
Віддати наш Аеропорт в Концесію на 50 років. Концесія – це щось на зразок оренди, але не зовсім.
Вікіпедія пояснює:
Конце́сія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.
Ви можете перейти за посиланням і прочитати докладніше, що таке та концесія.
Для нас важливішим є інше. Те, що у Рівному такий концесіонер, начебто, нарисувався. І вже давно
Як нам розказують, Угода про передачу в Концесію Міжнародного Аеропорту Рівне вже досить давно лежить на розгляді в канцелярії Рівненської обласної ради.
За однією версією це питання педалює і проштовхує оточення Генерального прокурора України – Юрія Луценка.
За іншими даними інвесторів хоче привести хтось із оточення Віталія Чугуннікова – екс-голови Рівненськїої ОДА.
Не виключено, що Луценко та Чугунніков тут працюють у парі, хоча, можливо, там навпаки є конфлікт інтересів.
У будь-якому випадку, всі ми – мешканці м. Рівне та й Рівненська область в цілому – могли б, дійсно, бути зацікавленні у грамотній та продуманій концесії.
Точніше, в тому, щоб наш Аеропорт передали в концесію грамотним людям, які розуміють, що таке Аеропорт та авіаперевезення як бізнес. Комусь, хто готовий вкладати і залучати в наш Аеропорт реально великі гроші, а не якісь 20 млн грн.
Це дуже важливий аспект насправді. Якщо у нас хочуть забрати Аеропорт на 50 років виключно за суму боргу по зарплаті та вартість придбання трьох-чотирьох тягачів, то тоді це не концесія, а крадіжка.
Однак, наскільки нам відомо, початковий варіант Концесійної угоди передбачав, що Концесіонер вкладе в наш Аеропорт $ 200 000 000 (двісті мільйонів доларів).
Причому 100 мільйонів доларів мали бути вкладені вже впродовж першого року дії Концесії.
Цікаво, що нинішній директор Аеропорту в розмові з журналістом також називає число 200 млн доларів як суму «необхідних інвестицій в Аеропорт».
ТРЕТІЙ ВАРІАНТ
Залучення Армії, Міністерства Оборони та Збройних сил України. Насправді, це чи не найпростіший і чи не найкращий варіант для Рівного та Рівненщини. Ним уже пішов не один аеропорт в Україні.
Суть така:
Армія має багато грошей, і достатньо багато літаків, які здійснюють перельоти. Область укладає угоду з Міністерством Оборони і передає Аеропорт у спільне використання. Після цього Армія за власні кошти забезпечує всю інфраструктуру летовища; замінює застаріле обладнання, докуповує техніку і вдихає в аеропорт життя: він перестає стояти без діла.
Такий варіант не обіцяє нічого фантастичного, але дає гарантію збереження самого Аеропорту та його інфраструктури. Навіть можна сподіватися на оновлення інфраструктури та техніки зі швидким нарощенням і динаміки пасажирських перевезень.
Безперечно, є ще й варіант продажу Аеропорту, але він означатиме, що наше летовище просто віддають під забудову. На знищення.
Ми цей варіант тут розглядати не будемо, але зупинимося ще на кількох аспектах, що їх не всі розуміють.
PROZZORO I СКАНДАЛ
із Руліжною Доріжкою
Проблема з ремонтом руліжної доріжки, про яку говорять на відео від MyRivne – це яскравий приклад кричущої недосконалості системи PROZZORO, яка повсюдно в Україні гальмує виконання робіт і перекачує державні кошти до нечистих на руку партачів та жуликів, які декларують найнижчу ціну, а далі не забезпечують якісного виконання робіт.
Так сталося і з простим асфальтуванням двох смуг уздовж руліжної доріжки, на яку вже виділили і витратили 4 млн грн. Але в результаті отримали якість, яка категорично не влаштовує авіакомпанії, що збиралися працювати з нашим летовищем.
Тепер усі чекають, аби горе-виконавець робіт та славетний переможець PROZZORO виправив свій брак, який вже обернувся для летовища втратою часу, замовлень і контрактів.
Скоро зима. Не факт, що визначений через PROZZORO «найкращий виконавець робіт» виправить свої недоробки. Фактом є лише те, що Аеропорт зазнає серйозних збитків через зрив термінів та зобов’язань перед авіакомпаніями, які збиралися здійснювати до нас авірейси з використанням «Боїнгів» .
ЛЮБЛІН і МАТЕМАТИКА
На відео від MyRivne директор Аеропорту каже, що цього року через наше летовище пройшло десь шість з половиною тисяч пасажирів, що неабияк допомогло комунальному підприємству з покриттям своїх видатків.
У глядача може скластися враження, що 7-10-12 тисяч пасажирів на рік здатні вирішити проблеми нашого аеропорту.
На жаль, це не так.
І тут важливим є приклад летовища у Любліні.
Весною до нас приїздив один із представників цього міста, де за кілька років до того ввели в експлуатацію сучасний Аеровокзал, так він повідомив, що Люблінський аеропорт не є збитковим тільки, якщо через нього за рік проходить… (увага)
1 000 000 пасажирів…
ОДИН МІЛЬЙОН
Питання: «Де взяти в Рівному мільйон пасажирів?»
До речі, в Любліні проблема з тим «мільйоном» є настільки серйозною, що мер того польського міста навіть звертався до Хомка із пропозицією налагодити регулярні автобусні перевезення з Рівного до люблінського аеропорту.
Аби рівняни літали за кордон не зі Львова чи Києва, а з польського Любліна.
Щоб вони ще й у такий спосіб залишали свої гроші на розвиток Польщі, а не України.
Ця прекрасна ідея в силу певних митно-кордонних проблем не спрацювала, однак, тепер ви можете краще собі зрозуміти, що нам, у Рівному, можливо, не варто витрачати гроші на супер дорогий Аеровокзал – хай навіть і найгарніший у Європі.
Як той, що його придумало рівненське архітектурно-дизайнерське бюро «Автограф».
Це також і запитання до потенційних концесіонерів та тих інвесторів, яких вони сюди збираються привести:
Де ви збираєтеся взяти свій 1 000 000 пасажирів?
Що має змусити людей літати саме через Рівне, а не через Бориспіль, наприклад, чи Львів?
І тут виникає, вочевидь, найбільш розумна альтернатива
НІШОВИЙ
ТРАНСПОРТНИЙ ХАБ
Як нам вдалося зрозуміти з розмов експертів за чашкою чаю та келихом пива (на яких ми мали неодноразову можливість бути присутніми), єдиний варіант саме розвитку для нашого летовища – це вибрати для себе якусь певну нішу.
Наприклад,
Заморожені продукти.
Тоді потенційний концесіонер мав би вкладати гроші не в аеровокзал, а в будівництво десятків ангарів для заморозки та збереження заморожених продуктів.
Із тим, щоби саме в Рівному розвантажувалися для України різні заморожені екзотичні та морепродукти та, щоби саме з Рівного вирушали літаками на експорт з України наші заморожені ягоди та фрукти.
Очевидно, аби зробити щось подібне та поставити це все на потік, концесіонери мають привести до Рівного дуже серйозних інвесторів, які, крім грошей, мають ще й налагоджені особисті зв’язки з операторами міжнародного авіаринку.
Якщо це нашим концесіонерам під силу, то – прапор їм у руки.
Якщо ж ні, то Рівненській обласній раді та облдержадміністрації варто подумати про Армію.
Про ЗСУ
Колаж із ФБ-сторінки MyRivne
Радіо Трек: НОВИНИ
