Юрій Вознюк: «Розум, професіоналізм та патріотизм – основа успішної України»
Томос, мораторій на землю, реформи та «євробляхарі», або чим іще запам’ятався українцям 2018 рік.
Щороку ми аналізуємо найбільш знакові події в країні, зміни в законодавстві та як це все впливає на наше з вами життя. Коротко, відверто і по суті всі ключові моменти ми проговорили з народним депутатом України Юрієм Вознюком.
– Ви двічі обраний до Верховної Ради України. Нардеп 2012 і 2014-го років – у чому різниця?
– Перша каденція була для мене абсолютно новим процесом. Крім того, в той час ми перебували в глибокій опозиції. Ключовою подією на той час, звичайно, стала Революція Гідності. Вважаю, якби тоді вісім політичних сил не об’єдналися в «Об’єднану опозицію», країна не змогла б змінити свій вектор розвитку з проросійського на проєвропейський. І я пишаюся, що був одним із тих народних депутатів, які не зрадили, не здалися та тримали свою лінію. Як наслідок – у 2014 році ми пішли на перевибори Верховної Ради України. Звісно, локально мені було невигідно знову йти у виборчий процес, але тоді це було єдино правильнее рішення. У підсумку моя команда перемогла вдруге.
Зараз у парламенті восьмого скликання я представляю більшість. Звісно, не всі прийняті рішення та дії мене влаштовують, не всі закони є досконалими, але разом з тим ми потужно рухаємося та якісно змінюємо країну.
Зокрема, я маю конструктивний діалог з усіма міністерствами, Бюджетним комітетом, Кабінетом Міністрів України і як результат – вдається реалізовувати в окрузі чимало соціально-економічних проектів. Сьогодні впроваджуються реформи, приймаються історичні та фундаментальні рішення.
– Якщо більш конкретно, про які саме фундаментальні зміни йдеться?
– Особисто мене більше цікавлять економічні реформи. Це має бути пріоритетом №1 у нашій державі. За оцінками Міжнародного Валютного Фонду, у 2018 році Україні вдалося скоротити зовнішній державний борг і дефіцит держбюджету. Ви ж розумієте, можна багато говорити, але я люблю математику – а це наука точна. Після втечі Януковича доходи Державного бюджету України становили 23,8 млрд доларів, а на 2019 рік – 36,5 млрд доларів. Одним з ключових показників є валовий зовнішній борг України, який на початок 2014 року становив 142 млрд доларів, а на кінець 2018 року – 114 млрд доларів. Це дуже суттєво та показово. Країна вийшла на зростання економіки. А цьому передувала реформа банківського сектору, енергетична незалежність, асоціація з ЄС, покращення інвестиційного клімату.
Однак я говорю загалом про всю систему реформ, яка запущена з 2014 року. Зокрема реформа освіти, завдяки якій ми намагаємося кардинально змінити підхід до навчального процесу у середній школі та вишах. Реформа медицини – яку всі критикують, але разом з тим маємо результат: будівництво нових амбулаторій, можливість кожного з нас обрати собі лікаря і змінити його в будь-який момент, якщо нас щось не влаштовує.
Сьогодні завдяки реформі лікар має заробітну плату в межах 15 тис. грн. Крім того, таких фахівців уже не вистачає.
Згідно з опитуванням, люди в переважній більшості задоволені реформою. Оскільки лікар став по-іншому до них ставитися та став більш професійний.
І звичайно – питання створення української автокефальної помісної православної церкви. Ми стали учасниками надзвичайно важливого процесу, який фактично є новою сторінкою в історії України. Ми здобули другу Незалежність.
– Мораторій на землю – одне із найбільш неоднозначних питань кінця 2018 року. Яка Ваша позиція?
– Я сказав би, що це питання гостре та неоднозначне в кінці кожного року. Сьогодні орендар, а це як правило великі агрохолдинги, підписав договори оренди на 5, 10, а інколи і 20 років. Платить за гектар землі приблизно 3000 грн у рік і досить часто не грошима, а агропродукцією. За оцінками експертів та з досвіду сусідніх країн, 1 га сільгоспземель коштує близько 7000 євро. Таким чином, за сьогоднішньою ціною оренди власник паю тільки через 70 років зможе отримати повну вартість своєї землі. Звісно, це вигідно орендарям.
Основна аргументація мораторію: продамо за безцінь землю – і Україна закінчиться. На мою думку, це не так, просто мають бути чіткі правила купівлі-продажу:
1. Купляти та продавати має можливість винятково держава. За єдино встановленою ціною по чорнозему. Курс ціни може змінюватись щоденно. Тобто єдиний український банк землі.
2. Кінцевий бенефіціар не має мати більше 5000 га (+ -).
3. Власник – винятково резидент України.
Моя точка зору: мораторій потрібно знімати, але не поспішати продавати. Слід пам’ятати, що земля – це товар, який закінчується і є унікальним, а ціна на нього завжди буде збільшуватись.
– У Вашому окрузі в рамках реформи децентралізації створено шість громад. Чи змінилося життя у цих громадах, чи є вони самодостатніми та чи задоволені люди такими змінами?
– Процес децентралізації в Україні є однією з ключових реформ місцевого самоврядування, основне завдання якого – зробити громади економічно самодостатніми. Тому важливо прискорити процес формування дієвої законодавчої бази, яка дозволить ОТГ стати сильнішими та реально управляти процесами на своїх територіях. У моєму окрузі об’єдналися сильні громади. Звісно, в них не все одразу виходить. Але це робочий процес, в якому є і помилки, і якісні зміни. Тому це єдино правильний шлях. Об’єднані громади однозначно мають більший ресурс, почали впливати на капітальні видатки і як результат – люди вже бачать реальні зміни.
– Дискусійним є питання і по «євробляхарях». На Вашу думку, прийняті закони вирішують проблему з нерозмитненими автомобілями і чи є вони справедливими для всіх українців?
– Прийняті Закони №2611 та №2612 стосуються не тільки «євробляхарів», а усіх законослухняних громадян України. Тобто Законами може скористатись абсолютно кожен, хто захоче придбати авто за кордоном. У середньому акциз при розмитненні знижено у три рази, а плата самого акцизу йде повністю у Пенсійний фонд, що дозволяє додатково наповнювати його. ПДВ, мито, як і в будь-якій іншій державі, залишається відповідно до митного та податкового законодавства. Ці платежі стосуються не лише авто, але й ввезення в країну будь-якої іншої продукції. Крім того, була знята форма Євро-5, що дозоляє ввіз авто будь-якого року, що, на мою думку, є досить суперечливим. Також усіх власників авто, які порушили закон, тобто термін перебування нерозмитненого авто в Україні, амністували. Вони отримали можливість розмитнити свої транспортні засоби в перші 90 днів не тільки без штрафів, а й зі знижкою 50% акцизу.
А щодо мітингів, які часто переходили за межі закону, вважаю, що все це кимось було «підкріплено». Відтоді, як закони запрацювали, все стало спокійно і чітко. Отже, ми зробили правильний крок.
– У 2019 році Україна повністю заходить у виборчий процес, які у Вас плани на цей рік?
– Цей рік – це ще один важливий етап як для кожного з нас, так і для країни в цілому. Важливо, аби президентські та парламентські вибори пройшли чесно. Ми маємо аналізувати та обирати розумом. А щодо мене, маю багато проектів та планів, які потрібно втілити у життя. Ми співпрацюємо з кожною громадою, сільською радою чи установою округу. Тому 2019 рік – це не лише підсумок того, що вдалося зробити, а й реалізація спільно поставлених цілей.
Спілкувалася Оксана Кравець.
Радіо Трек: НОВИНИ