Якщо більше немає дому: психолог розповіла, як пережити подібну втрату

Це складно, але є речі, які допоможуть пережити цей тяжкий життєвий етап

Коли перший страх за власне життя відступає, приходить розуміння безповоротності матеріальних втрат – домівки, одягу, побутових речей та й загалом усього того, що до цього часу робило життя комфортним.

Психологиня, кандидатка психологічних наук Ірина Тичина розповіла, як можна впоратися з відчуттям, яке пожирає після втрати матеріальних цінностей через війну.

Війна. Час, коли руйнується звичне життя. Діти не відвідують дитячі садочки, не ходять до школи, не займаються у гуртках. Молодь замість навчання у вишах записується у територіальну оборону. Дорослі стають на захист свої землі та думають, як захистити своїх рідних і зберегти домівки.

 

Війна торкнулася кожного. Хтось збирає гуманітарну допомогу, хтось будує укріплення, хтось взяв до рук зброю, а хтось змушений рятувати і вивозити своїх близьких із-під авіаційних і ракетних ударів.

У такій ситуації складно тримати емоції під контролем і тим більше складно, якщо людина втрачає свою домівку. Утім, легше пережити втрату майна можна, усвідомивши наступне:

У мене немає дому, але я і мої рідні живі. Живі – отже, все решта теж буде. Цю думку варто повторювати собі як мантру, бо життя – найголовніша цінність.

У мене немає дому, але поряд є люди, важливі для мене. Це означає, що є спілкування, є стосунки – головні речі, які складають емоційний зміст життя. І саме у взаємодії, спілкуванні, контакті з іншими можна черпати енергію і сили.

У мене немає дому, але я можу мріяти, будувати плани, визначати ближню і далеку перспективу. Це означає, мати точку відліку «тут і тепер», дивитися вперед і не озиратися назад. Тому що є речі й події, які неможливо змінити і неможливо повернути назад. Однак можна фокусувати увагу на тому, що вдалося зберегти і що можна зробити сьогодні та у майбутньому.  

Джерело: телеграм-канал «Психологічна підтримка»

Радіо Трек: НОВИНИ