Як подавати милостиню, щоб не накликати бідність та негаразди: народні прикмети

Наші предки дотримувались певних прикмет, подаючи милостиню жебракам

Здавна люди вважали, що подавати милостиню  можна, якщо жебраки сидять:

• біля входу в храм, біля каплиці, біля святих місць;
• біля входу на базар;

Існувало у пращурів правило: дається завжди на виході, а на вході - нічого.

Не подавали милостиню тим, хто сидів нижче рівня землі і п'яним. Також, вважали, не слід давати гроші тим, хто сидить на перехрестях, біля кладовищ, пошти, лікарень та аптек.

Вірили, що даючи милостиню біля лікарні, людина разом із грошима віддає своє здоров'я.

З обережністю давали милостиню молодим людям. Існувало повір'я, що це може відібрати здоров'я, життєву силу та гроші.

Предки вірили, що не можна подавати жебракам у середу та у свій день народження. Інакше ви віддаєте свій успіх.

Милостиню подавали правою рукою, а щоб не перетягнути на себе нещастя від жебрака, не передавали гроші йому в руки, а клали їх на землю, в баночку або шапку. 

Даючи милостиню пошепки говорили:

«Даю лише данину, а своє залишаю собі!».

Якщо ви впевнені, що людина проп'є гроші, то не давайте їх. Даючи гроші на пропій, ви можете притягнути на себе проблеми з алкоголем.

Наші предки вважали, що подавати потрібно купюри і монети, на яких є одиниці та нулі.

Головне правило, якого дотримувались наші предки: подавати милостиню потрібно тільки тому, хто викликає у вас щире співчуття.

Радіо Трек: НОВИНИ