В росії відроджується жанр анекдоту. Через війну в Україні (+АНЕКДОТИ)

Чому так - пояснила антрополог

Розквіт анекдоту, як жанру, спостерігався в СРСР, коли люди не могли відкрито висловлювати свою думку і ставлення до подій висловлювали у вигляді жарту.

Зараз відбувається схожа ситуація в росії. І це, вважає тамтешній антрополог Олександра Архіпова, - поганий знак. 

Це не ознака чогось смішного. Це означає, що виникають певні ситуації, які наш мозок сприймає, як абсурдні. Настільки абсурдні, що єдиний варіант - посміятися над ними.

Те, що все більше людей передають анекдоти з уст в уста, антрополог назвала відчуттям у людей катастрофи чи біди. 

***

Ви хто?

- Вершники апокаліпсису.

- А куди ви тікаєте?

- Ми тікаємо з росії. 

 

***

Приходить путін до гадалки і каже:

- Розкажи мені моє майбутнє. 

- Я бачу, що ти їдеш кудись і навколо тебе безліч людей. І вони аплодують, аплодують, обнімаються, плачуть від щастя.

- Ммм... Я, напевно, стою у відкритому авто? - питає путін.

- Не знаю, - каже гадалка, - кришка труни закрита.

З серії найчорнішого гумору - це анекдоти про розмови російських військовополонених з мамами.  

- Мамо, я в полоні.

- Синку, потім передзвони: я в черзі в IKEA за акулами.

В анекдотах значна кількість людей відображає відчуття цілковитого жаху від того, що відбувається: мовляв, тепер я знаю, що означає бути одночасно і німцем, і євреєм в Німеччині 1941 року. 

Тобто росіяни знайшли спосіб виражати свої емоції, розуміючи, що їх ненавидять за діло і намагаючись боротися зі своєю владою. 

 

Анекдот також здатен розбити небажання частини людей розплющити очі на очевидні речі: зруйновані війною будинки, вбитих і поранених людей. Тому він стає важливішим за пропаганду. 

Від нових анекдотів - не весело, а страшно. І саме в цій ситуації росіяни зараз перебувають, каже антрополог.

Вірменське радіо питає:

- Що таке буква Z?

- Це половина свастики. Решту - вкрали.

 

***

- Як буде називатися остання соцмережа росії?

- «300 грам».

Джерело: Медуза

Радіо Трек: НОВИНИ