Українцям не зрозуміти: жодних лазень та камінів, трава «під лінійку» і ще мільйон заборон для дачників Німеччини

Не зважаючи на безліч заборон, німці щиро люблять свої дачі

Дачі — не лише наша традиція. У Німеччині теж люблять тримати городи та заміські будинки. Проте німецькі дачі дуже відрізняються від тих, до яких звикли ми. І насамперед — суворими заборонами та правилами.

Що заборонено у заміських будиночках у Німеччині? І чому обмеження не зупиняють німецьких дачників, інформує Ukr.Media.

Не виїжджаємо з міста

Перша відмінність дач у Німеччині — в більшості людей вони найчастіше розташовані просто в місті або на недалекій околиці.

Навіть у Берліні таких дач — 67 тисяч, причому вони є у безпосередній близькості від Бундестагу та інших громадських центрів.

Мешканці багатоквартирних будинків радіють такому сусідству — ділянки виглядають дуже мило. Таку дачу називають Клейнгартен — маленький садок. Зазвичай, це 4 сотки з крихітним одноповерховим будиночком 20-30 м². Є вони щонайменше у 5 мільйонів громадян країни.

Крім того, німці не купують дачі, а орендують.

Більшість ділянок належить садовим товариствам, які їх здають.

 

Вартість оренди — 400-500 євро на рік.

 

Охочих зазвичай більше, ніж дач.

 

Встановлюється черга.

 

Саме садівницькі спільноти й запроваджують суворі правила.

Обійти їх неможливо. Педантичні німці обов'язково повідомлять про порушення у сусідів.

Трава та дерева — під лінійку

Під'їхати машиною до будиночка не можна — її залишають на зовнішній стоянці. Дорога є, але вона призначена лише для екстрених служб.

Перебудовувати будинок чи зводити нові споруди також не можна. Дача в оренді, тому вона має залишитися у тому ж вигляді. Можна вирити підвал в 1 м2, а також поставити гойдалку, розбірний басейн на підставці та дитячу ігрову зону. Все це має бути узгоджено з товариством.

Можна також поставити теплицю, але тільки з письмового дозволу товариства.

Про лазні, печі, каміни не може бути й мови. Часто заборонено також барбекю. Під грядки можна виділити третину землі, ще третина має бути газоном. Урожай можна вирощувати лише для власного вживання. Торгувати ним не можна, як і залучати найманих помічників.

Керівництво товариства встановлює норматив на висоту трав та дерев. Газон повинен регулярно коситися, а дерева підрізатися. Зазвичай допускається висота трохи більше 4 метрів. Хвойні найчастіше заборонені. Домашню тварину приводити можна. А ось розводити курей чи худобу — ні.

Виняток можуть зробити для вулика з бджолами.

Ще мільйон обмежень

На ділянці допустимі лише природні звуки — жодної гучної музики чи спортивних трансляцій. Працювати можна з ранку до опівдня та з 15 до 18 години.

Ночувати в будиночках можна, також можна покликати гостей та влаштувати вечірку. Але проводити їх можна лише з урахуванням правил дачної спільноти, найчастіше лише в сезон відпусток та відпочинку — з травня по жовтень або із червня по серпень.

Газопроводи до будинку підводити також заборонено. Газ при цьому використовувати можна — у балонах. Воду пропонується витрачати максимально економно: на водопроводі стоять лічильники.

Артезіанські свердловини копати також не можна. Заборонено ставити душ і туалет, тобто все пов'язане з надмірним споживанням. Найчастіше стоять кабінки з біотуалетами.

Крім того, постійно жити на дачі не можна.

Німці ставляться до обмежень філософськи. Найчастіше заборони пояснюють вимогами безпеки — у дачному секторі виключають усе, що може спричинити пожежу. Саме тому не можна включати обігрівачі, розпалювати багаття тощо, — це насамперед город, а не дача.

Незважаючи на безліч заборон, німці щиро люблять свої дачі. Вони дають можливість покопирсатися у землі, виростити квіти, розслабитися. Клімат у Німеччині часто дозволяє бувати на дачі більшу частину року. А федеральна спілка садівників постійно проводить конкурси на найкрасивішу ділянку.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook