«Українською, будь ласка!», - письменниця розповіла про курйоз на «Новій Пошті»

Дожилася! 

Нова пошта. Прибігла здати посилочку.

- Що в посилці? - питає оператор.

- Сувеніри, - відповідаю.

- Що саме?

- Е-е-е-е, - заскочена питанням (як би так відповісти одним словом), - ну-у-у, як сказати, хенд мейд.

- Українською, будь ласка! - каже оператор.

Я як засміюся.

- Чому ви? - підозріло дивиться на мене оператор, - щось не так?

- Так! Так! - киваю головою і продовжую сміятися. - Ви все правильно кажете! Українською буде "поробки".

Що мені тобі сказати, хлопче! Що я цього 30 років чекала? Не просто чекала. Тратила життя на балачки, які часто закінчувалися сварками. Боролася, доводила, переконувала... Тратила нерви, енергію, здоров'я, не проводила час в насолоді з дітьми, які зростали, поки мама бігала по мітингах, кабінетах, каналах тб... Поливана помиями і оббріхана... Їздила по закордонах (не по пляжах і курортах на відпочинок), щоб досліджувати, а як у них? Бо ж мене вважають у своїй країні божевільною... А коли все ж розібралися, що то ж таки мова колонізатора - інша напасть приключилася. Суцільна іноземщина в мову із заходу зайшла. І не розуміють люди, що то також біда... Я йому "хенд мейд". А він мені "українською, будь ласка"! Боже! Яка музика!

- Може у вас там скло, чи інший делікатний товар. Можете описати? - продовжує оператор.

Описала. Порозумілися. Пішла, сміючись. Мабуть, він мені здивовано дивився в спину.

Дякую, тобі, хлопче! Знав би ти, як довго я до цього йшла, щоб почути серйозно сказане: "Українською, будь ласка!"

Наші новини у Тelegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4 

Радіо Трек: НОВИНИ