Сьогодні – День міста Рівного: Декілька цікавинок про наше місто (ФОТО)

Перевірте, чи знаєте це про своє місто

Традиційно в останню неділю літа Рівне святкує День міста. Цьогоріч, якщо вірити, що перша згадка про наше місто була саме 1283 року, йому виповнюється 739 років.

Варто пригадати, що під впливом росії Рівне тривалий час мало назву Ровно або Ровное.

Лише в роки визвольних змагань українського народу з 1917 до 1920 рр. місто мало справді українську назву – Рівне.  В українському варіанті його називали ще під час гітлерівської окупації, однак згодом радянська влада повернула у назві літеру «о».

 

Остаточну назву Рівне затвердили лише за два місяці до проголошення незалежності України. Відбулося це у червні 1991 року.

До речі, завдячувати поверненню нашому місту української назви ми маємо відомому науковцю та ексдепутату першої демократичної міської ради Рівного Юрію Шевчуку. Це саме та людина, з легкої руки якої Ровно свого часу стало Рівним.

А чи знали ви, що місто, у якому ви живете тричі було столицею України?  

Вперше це сталося у квітні 1919 року, коли під натиском більшовиків Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою була змушена залишити Київ. У той же період Рівне проголосили столицею вдруге, однак знову не надовго.

Утретє наше місто ставало столицею  волею німецьких окупантів, коли тут діяв райхскомісаріат «Україна». Втім, пишатися ж цими «столицями» не варто, каже рівненська краєзнавиця Галина Данильчук.

Їх роль була досить складною і навіть трагічною для нашого міста та України загалом, особливо в період нацистської окупації.

Після німецької влади у Рівному досі можна знайти їх «подарунок». Йдеться про чи не найбільш таємниче місце у Рівному  – бункер рейхскомісара Еріха Коха. Подейкують, що у бункері захована бурштинова кімната. Принаймні припускати таке дає підстави лист, що 9 серпня 1941 року, повідомляє Голос України.

У листі директор художніх зібрань Кенігсберга і головний знавець-дослідник бурштину Альфред Роде звертається до Еріха Коха чи то з проханням, чи то з вимогою:

«Необхідно вжити заходів для повернення цього шедевра в лоно батьківщини і, оскільки зроблена колекція з прусського бурштину, в Східну Пруссію, в Кенігсберг».

Згодом частина колекції таки була направлена за призначенням. Що було далі – невідомо, оскільки рейхскомісар був змушений був тікати з Рівного. А відтоді й обірвалися всі ниточки, які ведуть до згаданої колекції. Та чи справді є у бункері бурштинова кімната дізнатися неможливо, адже він затоплений.

Є припущення, що перш ніж покинути Рівне, німці затопили бункер. У повоєнний час, за радянської влади, воду пробували відкачати, але марно. Вона ніби з якогось підземного джерела заново прибувала. Пірнали у затоплений бункер і водолази, але і ті нічого не довідалися.

Старі вулиці Рівного.

У нашому місті є багато гарних та віковою історією вулиць. Однак не всі з них збереглися у такому ж вигляді, в якому бачили їх 100 років тому, змінилися і назви. Втім, деякі назви таки лишилися незмінними. Краєзнавиця Галина Данильчук назвала одні з найстаріших вулиць Рівного, назви яких зберегли до сьогодні.

Найстаріша у Рівному і назва, і сама вулиця Замкова, – каже Галина Данильчук.

Назва вулиці Замкової походить від замку, який був розташований у її кінці. Все почалося із 1479 року, коли Рівне перейшло у володіння княгині Марії Несвіцької, яка й забажала зробити його містом. У зв’язку з цим княгиня розпорядилася на одному з островів, що на річці Устя, спорудити замок. Його неодноразово перебудовували та врешті решт у XVII ст. з нього зробити у палац, який згорів у 1929 році. Залишки палацу розібрали після Другої Світової війни. Зараз приблизно на тому місці, де був замок, стадіон «Авангард», повідомляє сайт Україна.Історія великого народу.

Крім вулиці Замкової, у Рівному є ще низка вулиць, які мають багатовікову історію та незмінну назву: 

Шкільна – одна з найстаріших вулиць Рівного, назва відома з 1629 року.

Перетин Шкільної і Замкової. 1921 рік. Фото - РівнеРетроРитм

Перетин Шкільної і Замкової. 1940 рр. Фото - РівнеРетроРитм

Литовська – згадки про цю вулицю були ще 1629 року. Назва вулиці свідчить про зв’язки Волинської землі, в тому числі й Рівного з Литвою (у кінці XIV ст. Волинь у складі інших українських земель входила до складу Литви).

Дубенська – назвала на честь міста Дубна, перша згадка про яке була ще у 1100 році.

Межова – назва вулиці, очевидно, від «межі», яка відділяла одну частину міста від іншої.

Гранична – назва, очевидно, походить від межі, границі м. Рівного, яка проходила саме по цій вулиці.

Млинівська – ймовірно, назва вулиці походить від млинів, які були розташовані в ХVІІІ–ХІХ ст. уздовж неї. 

Глибока.

пр.Шевський.

Сонячна.

Хмільна.

Тиха.

Словацького.

Влада міста Рівного.

За роки незалежності України у Рівному «хазяйнує» вже шостий міський голова.

Історія мерів у  період незалежності почалася з Івана Федіва, далі нашим містом керував Володимир Мороз, опісля відомий усім Віктор Чайка, на честь якого названа алея на кінопалацом «Україна».

 

Далі майже на рік до влади прийшов Юрій Торгун, якого на 12 років замінив Володимир Хомко. Чинний міський голова Олександр Третяк керує Рівним лише другий рік.

Та варто зауважити, що загалом за всю історію у різні роки місто очолювало понад пів сотні осіб.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook