Секрет розкрито: чому в СРСР будували саме 9-поверхівки — пояснення здивує

Дев’ятиповерхові будинки стали символом СРСР

У 70-х роках минулого століття в СРСР почали масово будувати житлові будинки підвищеної поверховості. Але чому саме дев’ятиповерхівки стали основним форматом?

Автор популярного YouTube-каналу «Max Romanchuk» розповідає, що це було обумовлено не лише економікою, але й технічними стандартами.

У якому році почали будувати 9 поверхів

У 50-х роках Радянський Союз зосередився на зведенні хрущовок, аби забезпечити кожну сім’ю окремим житлом. Основне завдання — побудувати максимально дешеві та функціональні квартири. Проте до 70-х виникла необхідність створення більш високих будинків, щоб збільшити щільність забудови.

Чому в СРСР не будували вище 9 поверхів

За словами Макса Романчука, дев’ятиповерхівки стали компромісом між економічністю та технічними вимогами.

По ГОСТу, в будинках більше п’яти поверхів обов’язково потрібно було встановлювати ліфт, а в десятиповерхових — уже два ліфти: вантажний і пасажирський.

 

Крім того, для будівель вище 28 метрів вимагалися незадимлювані пожежні сходи», - вказує він.

 

Висота дев’ятиповерхівки складала трохи понад 27 метрів, що дозволяло уникнути додаткових витрат на другий ліфт і спеціальні пожежні конструкції.  Таким чином, собівартість одного квадратного метра в дев’ятиповерхівці була значно нижчою, ніж у десяти - чи дванадцятиповерхових будинках.

Чому в СРСР будували 9 поверхів, а не 10

Будівництво вищих будинків потребувало додаткових технічних і фінансових ресурсів.
«Для будівель, вищих за дев’ять поверхів, потрібні були спеціальні насосні станції для подачі природного газу.

Це було дуже дорого, тому замість газових плит у таких будинках встановлювали електричні. А це, своєю чергою, вимагало посиленої електропроводки та додаткових підстанцій, - зазначає Романчук.

Окрім цього, будівлі вище дев’яти поверхів вимагали більш міцного ґрунту, що ускладнювало їх зведення в багатьох регіонах. Існує думка, що висота дев’ятиповерхівок пов’язана з технічними можливостями пожежних автосходів. Однак Романчук спростовує це припущення.

У 1966 році з’явилися 30-метрові автосходи з гідравлічним приводом, а в 1970-х пожежні машини вже оснащувалися механізованими автосходами довжиною 32 метри.

 

Тому вибір дев’яти поверхів не мав стосунку до можливостей пожежної техніки, - сказав він.

Дев’ятиповерхові будинки в СРСР стали оптимальним компромісом між економічністю, технічними стандартами і доступною інфраструктурою.

Це рішення дозволило забезпечити доступне житло для мільйонів сімей, одночасно зберігаючи мінімальні витрати на будівництво та експлуатацію, - резюмує блогер.

Джерело: Главред

Радіо Трек: НОВИНИ