“Прихований податок” на світло: чому українці переплачують за електроенергію та хто на цьому заробляє
Експерт вважає, що ми платимо не за світло, а за помилки управлінців
Українці дедалі частіше помічають, що платіжки за електроенергію ростуть, навіть якщо споживання не змінилося. Комунальні експерти пояснюють: справа не лише в собівартості струму, а й у схемі фінансування енергосистеми, яку фактично перетворили на прихований “квазіподаток” для громадян, пише видання «На пенсії».
Чому ми переплачуємо за світло
За словами голови Союзу споживачів комунальних послуг Олега Попенка, нинішній підхід до тарифоутворення несправедливий для побутових споживачів.
Він пояснює: до 2028 року вартість електроенергії може зрости до 7,5 грн за кВт-год, і це підвищення не має економічного підґрунтя.
“Це не ринкове зростання, а прихований податок, який перекладає фінансові проблеми енергокомпаній на плечі українців”, — зазначає експерт.
Хто має платити за ремонти та інвестиції
Попенко наголошує, що ремонти, модернізація та кредити енергетичних компаній мають фінансуватися їхніми власниками чи інвесторами, а не населенням.
До таких структур належать як приватні енергохолдинги (зокрема, ДТЕК), так і державні компанії (“Укренерго”, “Центренерго”).
“Якщо маршрутка зламалась, пасажири не зобов’язані скидатися на ремонт. Вони просто заплатили за проїзд. Так само і з електроенергією — ми не власники енергосистеми, щоб покривати її борги”, — пояснює експерт.
Куди зникають гроші
За словами Попенка, значна частина коштів, які українці сплачують за електроенергію, йде на покриття неефективності, корупції та бюрократичних витрат.
Він нагадує про ситуацію з “зеленою” енергетикою, коли мережі не змогли прийняти вироблений струм, але держава все одно виплатила понад 2 млрд грн за електроенергію, яку ніхто не використав.
“Фактично, споживач платить не за світло у власному домі, а за помилки управлінців у державних структурах”, — підкреслює він.
Проблема державного менеджменту
Окрему увагу експерт приділяє рівню зарплат у державних компаніях енергосектору.
Наприклад, за його словами, заробітна плата держсекретаря “Укренерго” сягає 20 мільйонів гривень, що виглядає як дисонанс на тлі тарифного тиску на споживачів.
Такі диспропорції, вважає Попенко, лише поглиблюють недовіру громадян до енергетичних реформ і створюють враження, що держава перекладає власні проблеми на суспільство.
Фахівці пропонують кілька кроків, щоб уникнути подальшого зростання тарифів:
-
Розмежувати бізнес-витрати та побутові тарифи, аби населення не оплачувало борги енергокомпаній.
-
Посилити контроль за використанням коштів державних підприємств.
-
Запровадити прозору систему тарифоутворення, де чітко видно, за що саме платять громадяни.
-
Розвивати енергоефективність — це дозволить знизити споживання і зменшити суму у платіжках.
Тарифи на електроенергію — не лише цифри у квитанції, а показник того, наскільки чесно і ефективно працює енергетична система країни.
Поки ж українці фактично сплачують “прихований податок” за неефективність управління, а не за сам ресурс.
І поки цей дисбаланс не буде виправлено, кожне підвищення тарифів сприйматиметься не як економічна необхідність, а як ще одна спроба “залатати дірки” за рахунок споживачів.
Радіо Трек: НОВИНИ