«Послідовниці Хваріон?»: у Тернополі хлопчику-переселенцю не дали 2 книжки в бібліотеці, бо «Може написати «Слава Росії»

Спочатку зажадали 600 грн. а потім – просто «забанили»?

В принципі, те, що Бібліотеки беруть «заставу» за книжки не новина, але…

Скандальна ситуація з 7-річним хлопчиком-переселенцем із стікаючого кров’ю Харкова підняла цілу хвилю обурення у мешканців того ж самого Тернополя, де стався інцидент.

До нестандартної ситуації привернула увагу мама Святослава:

Катерина Посохова

На першій фотографії Святослав, який дуже любить читати.

Це не постановочне фото.

 

Навпаки – прошу прибрати книгу, щоб сфотографувати біля замку, а він не може відірватися. Читає дома, на прогулянці, у лікаря на прийомі...

 

На другому фото директорка і заступниця директорки Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, які вважають, що Святослав «може написати в бібліотечних книжках «слава росії», тому побоюються видавати йому книжки.

 

Більше 2 років в Тернополі Свят ходив в міську бібліотеку біля школи. Перечитав багато, жодних нарікань не мав.

 

В черговий візит бібліотекар порадила звернутись до значно більшої – обласної бібліотеки.

 

І ось тут ми дізналися, що дитина в Тернополі «не своя», а які можуть бути книги для не своїх?

 

За 2 обрані книги (старенькі і в ганебному стані) на абонементі нам виставили рахунок у 600 грн. Така, типу, застава, бо довіри до нас нема.

 

Ми щиро здивувалися. На що почули оце все про «можете написати «слава росії», такі як ви вже багато книг у нас потягли».

Але ж які ми? Офіційно зареєстровані в місті, працюємо, навчаємось – дитина в місцевій школі, має відмінні успіхи.

 

Сказати, що Свят засмутився – це нічого не сказати.

При нас видають дітям книги без проблем, але не йому.

 

Годинна розмова про неприпустимість дискримінації. Заступниця директорки здається – книги дають на загальних засадах, але настрій зіпсовано.

 

Прочитали. Приходимо здавати – вчасно, книги цілі. Перше, що каже бібліотекар – більше вам книг без застави не дамо.

 

Чому? Розмовляйте з директоркою – так написали на вашому формулярі.

 

Далі знову тривала розмова з директоркою, її заступницею. Знову чуємо всі догми світу про переселенців, яким не можна довіряти хоч скільки б вони жили в Тернополі.

 

Намагаюсь спокійно апелювати до Конституції, де всі громадяни рівні тощо. У відповідь - або платіть, або ідіть, або поліцію викликаємо.

 

Засумнівалась в адекватності дій адміністрації зі співробітників хіба прибиральниця – пошепки уточнила у іншої співробітниці, чи точно в бібліотеці правильно поводяться.

 

Звичайно, кажуть.

 

Свій фронт у поважних керівниць бібліотеки...

Радимо переглянути коментарі під цим дописом п. Катерини: там є кумедні згадування про Надала та Фаріон.

Однак, серед загального обурення поведінкою Бібліотеки та слів підтримки семирічному Святу, згадується й цікавий факт:

Наказ Мінкультури, який регламентував заставу за книги, втратив чинність у 2011 році.

 

А відповідно до ст. 22 закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» користування бібліотечними фондами є безоплатним.

 

Отже, питання про те, на яких підставах бібліотека вимагала цю заставу, залишається риторичним.

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook