«Ой, вей» Богомолов двічі визволяв єврейський штетл Ровно, де 80% говорило на ідиш (ВІДЕО)
Як поляки та українці здавали німцям євреїв за керосин, крупи і сіль.
На диво сміливі люди не побоялися пофарбувати в рожевий колір наш прекрасний зелений танчик. Один зі справжніх символів Рівного: бо ж ніде в світі напевно таких танчиків більше нема. Чи є?
Сміливі фарбувальники, судячи з вибору кольору, є прихильниками чи активістами ЛГБТ, то ж, як то кажуть «Різнокольоровий флаг їм у руки».
Хай би може спробували розфарбувати у рожевий ще один зелений транспортний засіб: «Ламборджині», нещодавно придбаний мешканцем Дубровиці за чесно зароблені 15 мільйонів гривень.
Придбаний, з метою елеґантних поїздок трасою Дубровиця-Рівне-Дубровиця. Ну, й до Києва та Монте Карло.
От, якби зважилися, тоді б вже цих ЛГБТ-активістів пів міста на руках носило б.
Але повернімося до нашого Танчика.
Хтось слушно зауважив у коментарях, що він є дуже сильний антивоєнним символом.
«Я ще з дитинства про це думав. Він такий маленький, на цій великій війні, де все проти нього. Але він не здається. Він – проти Війни!»
Це ми процитували чийсь комент з пам’яті, але сама думка – цікава. Якщо подивитися, то цей «Танчик» дійсно має в собі щось таке – дитячо-вперте-героїчне. Ну, й антивоєнний заряд у ньому теж є.
До речі, тут днями знову виклали в одній з соцмереж відео про Рівне у період війни.
Назва то говорить про інше: «Єврейська історія Рівного». В преамбулі сказано:
«А ви знали, що місто Рівне, яке прийнято вважати українським або польським, у минулому- єврейський штетл. Уявляєте, 8 з 10-ти мешканців міста спілкувалися мовою ідиш».
Але, поза тим, в самому фільмі в основному розказують про гітлерівську окупацію Рівного та гетто, яке починалося тоді одразу за мостом – направо.
Розказують, що решта місцевого населення – поляки та українці активно здавали євреїв німцям за різну винагороду: їжу, одяг, сіль, керосин – «все, що потрібне людям під час війни».
Так само решта місцевого населення активно грабувала домівки звільнені євреями.
Зокрема, єврейські дослідники тих часів стверджують, що серед рівнян особливим попитом користувалося «взуття, якого в часи війни не вистачало».
Одним словом… Давайте знесемо пам’ятник Танчику.
Може ще й зіганем при цьому.
Зробимо «Coming out»
Радіо Трек: НОВИНИ