Норма житла на людину в Україні чи не найменша в Європі. На що впливає цей показник 

При цьому більшість українців воліють жити у просторих квартирах 

Україна має одну з найнижчих норм житлової площі на людину в Європі. Цей показник не просто статистика — він має пряме значення для низки соціальних і правових процесів.

Які житлові норми діють в Україні

Відповідно до Житлового кодексу, мінімальна площа житла, яка повинна припадати на одну людину — дорослого чи дитину, — становить 13,65 м². З них 9 м² мають бути житловою площею, тобто частиною оселі, призначеною саме для постійного проживання — спальнями, дитячими, вітальнями.

Крім цього, для сім’ї передбачена додаткова соціальна площа — 35,22 м², яка враховується незалежно від кількості членів сім’ї.

Варто розрізняти загальну площу та житлову площу. Загальна включає всі приміщення в межах квартири або будинку — ванну, кухню, коридори, балкон, комори. Житлова ж — це лише ті кімнати, в яких реально живуть люди.

Чому цей показник важливий

Норма житлової площі є базовим критерієм у ряді важливих державних процесів:

  • Субсидії на оплату комунальних послуг: держава розраховує допомогу з огляду на соціальну норму житла. Якщо фактична площа перевищує допустиму, субсидія покриватиме витрати лише частково.

  • Квартирна черга: якщо на кожного члена домогосподарства припадає менш як 13,65 м², родина може претендувати на покращення житлових умов.

  • Житлові суперечки у суді: під час вирішення спорів суди часто враховують, чи відповідає житлова ситуація встановленим нормам.

  • Відселення з аварійного житла або розподіл майна: норматив використовується для визначення необхідної компенсації або обсягу заміни.

  • Участь у програмах державної підтримки: наприклад, програма доступного іпотечного кредитування «єОселя» також базується на житлових нормах.

Українські показники в європейському контексті

Соціальні житлові норми в Україні суттєво нижчі, ніж у більшості країн Європейського Союзу. Для порівняння:

  • Польща — приблизно 29 м² на людину;

  • Німеччина — 20–30 м²;

  • Франція — до 38 м²;

  • Швеція — майже 40 м².

У країнах ЄС нормативи мають більш гуманітарний підхід — орієнтуються не лише на фізичну мінімальну потребу, а й на забезпечення комфортних умов життя. Крім того, такі норми мають більший вплив на політику соціального житла та податкові пільги.

Згідно з дослідженнями ринку нерухомості, українці найчастіше обирають квартири площею 45–70 м². Це оптимальний баланс між комфортом, ціною та витратами на утримання.

Хоча українські житлові норми є мінімальними навіть за регіональними стандартами, вони мають важливе значення в соціальній політиці. Від дотримання чи порушення цих нормативів залежать доступ до пільг, допомоги, черг на житло та справедливий розподіл майна.

Підвищення нормативів до рівня європейських країн могло б позитивно вплинути на якість життя громадян і стимулювати розвиток соціального житла в Україні.

Джерело: Новини.live

 

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook