Ніяких панельок та засклених балконів: яке житло будуватимуть в Україні після війни 

А ще обов'язкові джерела резервного живлення та бомбосховища

Торік уряд  розпочав експериментальну відбудову шести деокупованих сіл та містечок за принципом комплексного відновлення. Головним чином хочуть відбудувати краще ні було. 

У містах прагнуть, аби вулиці не перетворилися на бетонні коробки, прагнуть уникати типової забудови, аби справді відновити архітектуру міста, а мікрорайони відрізнялися. 

При цьому відбудова кожного окремого населеного пункту може відрізнятися навіть на рівні концепції. Вже зараз понад 30 країн взяли шефство над відбудовою українських населених пунктів, постраждалих від війни. Зокрема, Данія взяла шефство над Миколаєвом, Велика Британія — над Київщиною, Туреччина — над Харковом, Австрія — над Запоріжжям.

На першому місці стоятиме питання безпеки українців, а проєктувальники не зможуть ігнорувати нові будівельні норми. Оскільки без проходження експертизи забудовник не зможе розпочати будівництво.

Чимало експертів вже говорили про те, що Україна в цьому питанні може перейняти досвід Ізраїлю, який навчився не лише ефективно захищатися від агресивних сусідів, а й налагодити нормальне життя в умовах постійної загрози війни. Але й вітчизняні забудовники не пасуть задніх.

Передусім йдеться про монолітно-каркасну технологію, яку використовують більшість забудовників. Це надійні конструкції. А утеплення фасадів, використання енергоощадного скління, будівництво підземних паркінгів, комор у цоколі — все це в Україні виконували і до війни. 

Панельне будівництво вже й до війни було не дуже популярним, хоча такі проєкти були. Після війни їх частка однозначно зменшиться.  Адже з огляду на безпеку - це не краще рішення. 

Планують будувати підземні приміщення у нових будинках із подвійним призначенням: у мирний час у них можуть розміщуватись ті ж таки виставкові зали, кафе та інші об'єкти інфраструктури, що гарантуватиме підтримання приміщень у хорошому стані. А під час війни користувач повинен буде передати їх під бомбосховища.

Все популярнішою серед покупців стає каскадна поверховість у проєктах, де поєднуються будівлі середньої та високої поверховості. На цей запит починають реагувати забудовники, тож у майбутньому варто очікувати на меншу кількість висотних будівель.

Крім того, для покупців важливо, аби поруч з домом були школи і дитячі садочки. Для багатьох в умовах воєнних викликів важливо мати можливість швидко привести чи забрати дитину з навчального закладу. 

Гостро стоїть питання забезпечення будинків автономними джерелами живлення. Цей тренд зберігатиметься й після закінчення воєнних дій. 

У нових проєктах відмовляють від великих площ зі склінням вікон. Це не тільки безпека, але й енергоощадність Адже головні тепловтрати у будинках відбуваються через фасади.

Також економічнішими стануть системи вентиляції — у минуле може відійти так звана природна вентиляція.

Загалом експерти, виділили такі параметри, які відрізнятимуть нове житло:

• різноманітність забудови;
• нижча поверховість та масштаб;
• безбар'єрність та доступність для маломобільних груп населення;
• європейське планування квартир: об'єднані кухня та вітальня, кімнатність рахуватиметься за кількістю спалень, наявність комор та гардеробних.

Щодо вартості такого житла, то більшість фахівців запевняють, що коштуватиме воно дорожче.

Зважаючи на потребу автономного живлення, швидше за все квартира на етапі будівництва та на фініші коштуватимуть практично однаково. 

Джерело: мінфін

Радіо Трек: НОВИНИ