Не можна вчити з крейдою і ручкою дітей, які не уявляють свого життя без ґаджетів
Таку думку висловила кандидатка педагогічних наук
«Нова українська школа» обговорила проблеми шкільної математики та результати PISA-2022 із Юлією Простаковою, кандидаткою педагогічних наук, доценткою кафедри математики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та старшою екзаменаторкою з кодування відкритих відповідей на завдання математичної галузі дослідження PISA.
На думку науковиці, дітей, які проводять багато часу за екранами ґаджетів, не можна вчити з крейдою та ручкою.
За її словами, таким учням потрібно створювати умови, аби вони щось будували, досліджували, рахували у графічному калькуляторі. Вона запевняє, що нічого поганого не станеться, якщо школярі будуватимуть графіки не на папері, а на екрані.
Також Юлія Простакова розповіла, що
результати дослідження PISA-2022 показали, що 58 % 15-річних українських підлітків мають базовий рівень із математики, а решта його не має.
Базовий рівень за шкалою PISA – це та основа основ, на яку можна «нанизувати» подальші знання.
А ось дітей, які мають шостий (високий) рівень за шкалою PISA, у нас лише 3 %.
На думку Простакової, нам треба прагнути НЕ збільшення кількості дітей на шостому рівні, а значно важливіше, щоб усі досягли базового рівня, аби в нас був мінімум дітей, які його не досягають.
Також вона навела приклад завдань, які складно розв’язувати українським учням, оскільки у PISA застосовується зовсім інший підхід до їх формулювання.
Наприклад, наші учні звикли й легко роблять завдання такого типу:
- знайди площу прямокутника зі сторонами 3 на 4 метри;
- або знайди площу стіни спортивного залу чи класної кімнати, яка має розміри 2 на 3 метри
У PISA такі завдання звучать по-іншому:
- порахуй, які будуть витрати фарби для фарбування стіни розміром 3 на 4 метри за умови, що на один квадратний метр витрачається 200 грамів фарби;
- у класі роблять ремонт. Треба обклеїти шпалерами стіну розмірами 2 на 3 метри. Якщо ти знаєш ширину й довжину одного рулону шпалер – скільки рулонів знадобиться на стіну тощо.
Фактично треба знайти ту ж саму площу, бо з погляду математики завдання не відрізняється, а от за контекстом і формулюванням різниця є. Дитина сприймає це як якусь історію, в якій начебто немає математики.
Також педагогиня падіння результатів із математичної грамотності пов’язує зі зниженням рівня читацької грамотності (між двома циклами PISA – у 2018 і 2022 роках – рівень успішності із читання в українських підлітків знизився із 466 до 428 балів). Адже без усвідомленого читання, звички читати й аналізувати текст неможливо розв’язувати завдання.
Що робити?
Юлія Простакова радить розвʼязувати з учнями практикоорієнтовані задачі, які мають зʼявитися в підручниках НУШ. А також наголошує на важливості пояснювати дітям, як математика може бути повʼязана з життям.
Зокрема, розказувати, в яких професіях вона необхідна.
Таким чином, школярі розумітимуть, що цей предмет важливий для багатьох речей, а не лише тому, що його треба вивчити, аби скласти іспити.
Раніше на тему викладання у школах ми писали:
«Улетіла у космос», - репетитор про відмінності викладання в Україні та ЄС на прикладі однієї задачі
Радіо Трек: НОВИНИ